Хоробрий (лінійний корабель, 1847)
«Хоробрий» (рос. «Храбрый») — 84-гарматний вітрильний лінійний корабель типу «Хоробрий» Чорноморського флоту Російської імперії.
.png) Теоретичне креслення лінійного корабля «Хоробрий»
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Миколаївське адміралтейство |
| Закладений: | 15 червня 1841 |
| Спуск на воду: | 25 червня 1847 |
| Потоплений: | 28 серпня 1855 |
| Піднятий: | 1861 |
| Доля: | затоплений біля входу на Севастопольський рейд під час залишення міста гарнізоном у 1855 році |
| Статус: | потонув |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | лінійний корабель |
| Тип: | «Хоробрий» |
| Водотоннажність: | 4160 т |
| Довжина: | 60,96 м |
| Ширина: | 17,27 м |
| Осадка: | 7,3 м |
| Палуби: | 2 палуби |
| Екіпаж: | 770 осіб |
| Озброєння: | 84—86 гармат |
Опис ред.
Один із двох вітрильних 84-гарматних лінійних кораблів типу «Хоробрий», що будувалися в Миколаєві протягом 1841—1853 років. Кораблі цього типу були найбільшими кораблями 84-гарматного рангу за всю історію російського флоту. Водотоннажність корабля становила 4160 тонн, довжина між перпендикулярами — 60,96 метра, довжина по гондеку — 62,8 метра, ширина — 17,27 метра, осадка — 7,3 метра[1][2].
Озброєння корабля в різні роки становило різну кількість гармат. Так, спочатку озброєння «Хороброго» складалося з двадцяти восьми 68-фунтових бомбичних[3] і чотирьох 32-фунтових довгоствольних гармат на нижній палубі. На верхній палубі розміщувалися тридцять дві 36-фунтові короткоствольні гармати. Ще двадцять чотири 24-фунтові гармати, дві 24-фунтові, шість 18-фунтових і дві 8-фунтові карронади знаходилися на баці і чвертьпалубі.
У 1853 році склад батареї дещо змінився: з озброєння на баці і чвертьпалубі залишили тільки двадцять чотири 24-фунтові гармати[4].
За іншими даними, озброєння корабля становило від 84 до 86 гармат, з них вісім 68-фунтових бомбичних гармат, п'ятдесят шість 36-фунтових і двадцять 24-фунтових гармат. Екіпаж корабля складав 770 осіб[5].
Корабель був останнім із трьох вітрильних лінійних кораблів російського флоту, названих ім'ям, що отримав у спадок від однойменного корабля, збудованого у 1775 році в Архангельську. Назва уособлює бойові, бійцівські якості корабля[6].
Історія ред.
Закладений у Миколаєві на стапелі Миколаївського адміралтейства 15 червня 1841 року, головний будівник — підполковник корпусу корабельних інженерів С. І. Чернявський[7]. Після спуску на воду 25 червня 1847 року, в листопаді наступного року перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[8].
Під час військової кампанії Російської імперії 1849 і 1852 років у складі ескадр кораблів Чорноморського флоту брав участь у практичних плаваннях у Чорному морі. У кампанію наступного 1853 року з червня по серпень також брав участь у практичному плаванні, зокрема під час навчальної атаки флоту на Севастопольський рейд 12 серпня перебував на атакуючій стороні. У кампанію того ж року з 17 вересня по 2 жовтня у складі ескадри віцеадмірала П. С. Нахімова брав участь у перевезенні військ із Севастополя до Сухум-Кале. Так, на кораблі було перевезено 955 солдатів і офіцерів Віленського полку 13-ї дивізії[5][9].
Брав участь у Кримській війні. 11 жовтня 1853 року вийшов із Севастополя до анатолійського берега для пошуку турецьких суден у складі ескадри віцеадмірала П. С. Нахімова. З 8 по 10 листопада ескадра витримала сильний шторм, під час якого «Хоробрий» втратив грота-рей, у зв'язку з чим його, разом з фрегатом «Коварна» і кораблем «Святослав», 9 листопада відправили на ремонт до Севастополя[10]. Після ремонту 20 листопада вийшов із Севастополя до Сінопа, однак, не виявивши там ескадри П. С. Нахімова, пішов повз Трапезунда до Сухум-Кале і до 8 грудня повернувся в Севастополь[5][11].
З квітня 1854 року перебував на Севастопольському рейді. У січні наступного 1855 року корабель поставили між Павлівською і четвертою батареями, на судні залишилося тільки 248 осіб екіпажу і 59 гармат. 28 серпня 1855 року лінійний корабель «Хоробрий» був затоплений на Севастопольському рейді під час залишення міста гарнізоном[11]. Після війни під час розчищення Севастопольської бухти в 1861 році був піднятий по частинах[9].
Командири ред.
- С. А. Стерленгов (29 листопада 1845 — 1848);
- Ф. Д. Бартенєв (1849—1855).
Примітки ред.
- ↑ Бугаенко, Б. А.; Галь, А. Ф. (2005). История судостроения от древнейших времен до конца парусной эпох (рос.). Т. 1. Николаев: Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. с. 168. ISBN 966-321-038-9.
- ↑ Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 464—465.
- ↑ Зайончковский, А. М. (2002). Восточная война 1853—1856 годов (рос.). Т. 1. Санкт-Петербург: Издательство «Полигон». с. 539. ISBN 5-89173-156-8.
- ↑ Tredrea, John; Sozaev, Eduard (2010). Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates (англ.). Barnsley: Seaforth. с. 583. ISBN 978-1-84832-058-1.
- ↑ а б в Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 147. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 368. ISBN 978-617-7007-04-2.
- ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: июнь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ а б Окороков, А. В. (2016). Свод объектов подводного культурного наследия (рос.). Москва: Институт наследия. с. 83—84. ISBN 978-5-86443-211-2.
- ↑ Зайончковский, А. М. (2002). Восточная война 1853—1856 годов. Ч. 2 (рос.). Т. 2. Санкт-Петербург: Издательство «Полигон». с. 259. ISBN 5-89173-157-6.
- ↑ а б Корабль «Храбрый» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 26 березня 2024.
Література ред.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)