Хондри в хондриті, Grassland.

Хондри (хондрули, від грец. χόνδρος — «зерно, крупинка»[1]) — невеликі сферичні частки, що входять до складу найпоширенішого типу кам'яних метеоритівхондритів. Хондри складаються із силікатних мінералів заліза, алюмінію або магнію. У земних породах хондр не виявлено[1].

ОписРедагувати

Розмір хондр від часток мм — 1 мм до величини горошини. Склад їх в одному метеориті може відповідати різним мінералам, наприклад, піроксену, олівіну, анортиту, бронзиту або їх суміші. Іноді трапляється скло.

Вважається, що хондри утворилися приблизно в той же час, що й планети в сонячній туманності при зіткненнях часток, що рухаються з великою швидкістю[джерело?].

Наприкінці XX-го сторіччя в складі деяких хондр виявлено дрібні реліктові зерна мінералів, що конденсувалися в атмосферах зір ще до утворення сонячної туманності[1].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Хондри // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X.

ПосиланняРедагувати