Бронзи́т — мінерал магматичних і метаморфічних порід.

Бронзит
Бронзит у поляризованому світлі
Ідентифікація
Колір бурий, зеленкуватий
Твердість 5—6
Густина бл. 3.3
Інші характеристики
Названо на честь бронза
CMNS: Бронзит у Вікісховищі

Загальний опис

ред.

Бронзит — проміжний член мінерального виду енстатит-феросиліт (Mg,Fe)SiO3, який містить 10-30 % феросилітового (Fe[SiO3]) компонента. Залізистий енстатит.

Колір бурий, зеленкуватий. Має бронзоподібний субметалевий блиск на поверхні розщеплення[1]. Вміст заліза обумовлює явище шилеризації (гри кольорів). Показник заломлення збільшується із вмістом заліза.

Твердість 5 — 6.

Густина бл. 3,3 — 3,4.

Використання

ред.

Бронзит використовують для виготовлення невеликих декоративних предметів. Він часто має відчутну волокнисту структуру, і коли це виражено, він має певну схожість з котячим оком. Маси досить великі для різання знаходяться в норитах Купферберга (нім. Kupferberg — місто в Німеччині, розташоване в землі Баварія) в горах Фіхтельгебірге (Fichtelgebirge), і в Штирії, південний схід Австрії).

Бронзит цінується колекціонерами, іноді кристали використовуються для ювелірних цілей.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • бронзит-авгіт (те саме, що енстатит-авгіт);
  • бронзит ванадіїстий (товстотаблитчаста відміна діалагу, яка містить до 4 % V2O3);
  • бронзит кальціїстий (нестійка форма бронзиту, яка містить до 9 % Ca[SiO3]);
  • бронцита (іспанська назва бронзиту).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1.   Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
    Hugh Chisholm, ред. (1911). Bronzite . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 4. Cambridge University Press. с. 641. (англ.)

Література

ред.

Посилання

ред.