Відкрити головне меню

Холодовський Микола Іванович

Мико́ла Іва́нович Холодо́вський (*14 квітня 1851(18510414), Полтавщина — †15 травня 1933, Лондон) — генерал-лейтенант, генерал від артилерії.

Микола Іванович Холодовський
Холодовський Микола Іванович 22-007.jpg
Народився 14 квітня 1851(1851-04-14)
Полтава
Помер 15 травня 1933(1933-05-15) (82 роки)
Лондон
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність офіцер, полководець
Alma mater Петровський Полтавський кадетський корпус
Посада начальник артилерії Одеського військового округу
Військове звання Imperial Russian Army LtGen 1917 h.png Генерал-лейтенант
Нагороди
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня

БіографіяРедагувати

Середню освіту здобув у Петровському Полтавському кадетському корпусі і Михайлівському артилерійському училищі. Почав службу в Київській фортеці в артилерії. До 1898 займав різні посади переважно в артилерії. В 1898 був призначений завідуючим артилерійською частиною Квантунської області, а в 1903 був помічником начальника артилерії Приамурського військового округу. Згодом перебував з особливих доручень при Наміснику Його Імператорської Величності на Далекому Сході, а в 1904 був начальником осадної артилерії маньчжурських армій. Генерал-лейтенант (ст. 22.04.1907). З 22.04.1907 начальник артилерії Одеського військового округу. Генерал від артилерії (06.12.1915).

В 1912 році запропонував модернізувати трьохлінійну рушницю Мосіна зразка 1891 р., а саме зменшити вагу, виправити деякі конструктивні вади. У 1913 було випущено першу партію рушниць Мосіна-Холодовського, виробництво яких припинилося з початком Першої світової війни. В еміграції. 15 травня 1933 помер у Лондоні.

НагородиРедагувати

  • орден Св. Володимира 3-го ступеня (1903)
  • орден Св. Станіслава 1-го ступеня (1904)
  • орден Св. Анни 1-го ступеня з мечами (1906)
  • орден Св. Володимира 2-го ступеня (1911).

ДжерелаРедагувати

  • Список генералам по старшинству. Составлен по 15.04.1914. Петроград, 1914
  • М. Е. Бархатов, В. В. Функе «История русско-японской войны», СПб, 1907, т.6. Информацию предоставил Д. Николаев.
  • Список старшим войсковым начальникам, начальникам штабов: округов, корпусов и дивизий и командирам отдельных строевых частей. С.-Петербург. Военная Типография. 1913.
  • «Незабытые могилы» (т. 6., кн. 3).

ПосиланняРедагувати