Хлєбников Павло Юрійович
Павло́ Ю́рійович Хлє́бников (Пол Хлєбников; 3 червня 1963 — 9 липня 2004, Москва) — американський науковець, нащадок так званої «білої еміграції», критик російського режиму.
| Хлєбников Павло Юрійович | |
|---|---|
| рос. Павел Юрьевич Хлебников | |
| Ім'я при народженні | англ. Paul Klebnikov |
| Народився | 3 червня 1963[1][2] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер | 9 липня 2004[1][2] (41 рік) Москва, Росія ·вогнепальна рана |
| Країна |  США |
| Діяльність | журналіст, репортер, письменник, публіцист, головний редактор |
| Alma mater | Академія Філіпса в Ексетері, Університет Каліфорнії (Берклі), Лондонська школа економіки та політичних наук, St. Bernard's Schoold і St. Bernard's Schoold |
| Знання мов | російська і англійська |
| Посада | головний редактор |
| Батько | Yury Khlebnikovd |
| Мати | Aleksandra Khlebnikovad |
| Нагороди | |
Життєпис
ред.Народився 3 червня 1963 в Нью-Йорку. Говорив російською з дитинства. Також володів англійською, французькою та італійською мовою.
У 1984 закінчив Університет Каліфорнії в Берклі за фахом політична економія[3]. Потім вступив до Лондонської школи економіки, де здобув ступінь магістра в 1985 році (Дисертація: «Кадрова політика КПРС, 1918—1985 рр.») і докторський ступінь в 1991 році (Дисертація: «Столипінська аграрна реформа і економічний розвиток Росії, 1906—1917 рр.»)[4].
З 1989 працював в фінансовому журналі Forbes. У числі його статей — дослідження ряду найбільших промислових компаній, як Daimler-Benz, Volkswagen, Renault, Asea Brown Boveri, Xerox, Alcoa, Samsung. Головний редактор російськомовної версії журналу Forbes.
Основна його спеціалізація — новий російський бізнес. У грудні 1996 вийшла стаття Хлєбникова про Бориса Березовського («Хресний батько Кремля»), за яку Березовський подав до суду за наклеп в Лондоні. Олігарх виграв процес, і справа була закрита[5]. У вересні 2000 року вийшла англійською мовою книга Хлєбникова «Хресний батько Кремля: Борис Березовський і розграбування Росії». Книга перекладена на російську, німецьку, французьку, польську і угорську мови. У 2003 році вийшла книга Хлєбникова «Розмова з варваром», заснована на розмовах з чеченським польовим командиром Хож-Ахмедом Нухаєвим[6].
Хлєбников отримав чотири премії за свої дослідження російського бізнесу»[7].
Убитий 9 липня ввечері в Москві[8]. Причини вбивства журналіста залишаються невідомими.
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #122817338 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Pohl O. The Assassination of a Dream // New York, News & Politics, Nov 1, 2004.
- ↑ Obituary: Paul Klebnikov // The Economist, July 15, 2004.
- ↑ Godfather of the Kremlin?
- ↑ Пол Хлебников: Исламский терроризм вызрел из обычного бандитизма // Известия. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 5 листопада 2018.
- ↑ Роман Ошаров (05.11.2018). Джон Керри: Хлебников был «голосом совести в борьбе с коррупцией». Голос Америки. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2018.
- ↑ Главный редактор русскоязычного Forbes умер в застрявшем лифте по пути в операционную. NEWSru.com. 12 июля 2004. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
|
Це незавершена стаття про журналіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |