Відкрити головне меню

Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В.Г.Короленка

Комунальний заклад «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В.Г.Короленка» Харківської обласної ради є одним з найстаріших закладів для сліпих дітей в Україні.

Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В.Г.Короленка
Харків, вул. Сумська, 55.JPG
Тип спеціалізований для сліпих
Розташування Україна, Харків, вул. Сумська 55
геокоординати не задано:
Засновано 1887
Сайт educom.org.ua

Зміст

ІсторіяРедагувати

Відкритий 7 травня 1887 р. у м. Харкові під патронатом імператриці Марії Федорівни і Опікунської ради як училище для сліпих дітей.

Спочатку училище розміщувалося в будинку на Німецькій вулиці (нині Пушкінська). Існувало на так званий кухлевий збір – мешканці школи мали індивідуальні кухлі для збору пожертвувань. Окрім цього, в училище надходили кошти від благодійників. Незрячих людей навчали ремеслам і готували до самостійного життя.

У 1889 р. училище переїхало на Основу. В той же час вирішувалось питання про будівництво спеціальної будівлі для училища, яке планувалося розташувати на перехресті двох вулиць – Сумської і Данилевського. Будівництво стало можливим завдяки пожертвуванням. Завдання виконав архітектор С. І. Загоскін (за відомостями Л.Е.Розвадовского, будівля училища була побудована за проектом архітектора І.І.Загоскіна, розробляв креслення і керував будівництвом арх. Ф.І.Шустер[1]). 4 січня 1892 р. училище переїхало в будівлю, яка вже мала головний корпус. У 1902 р. за проектом архітектора В. Величка в центральній частині була обладнана внутрішня церква Христа Спасителя. Повністю будівля для училища була збудована у 1914 р, в ній заклад знаходитьсі і сьогодні (вул. Сумська, 55).

Сліпі діти вивчали загальноосвітні дисципліни в об’ємі народної школи. Вчилися 8 років. Спочатку вивчали читання і письмо шрифтом Брайля, усну лічбу, з ними проводили так звані «фребелівські заняття» – ліплення, складання кубиків, згинання паперу, плетіння, вишивання. Потім проводили уроки географії, історії, природничої історії, малювання. У навчальному закладі викладали також спів, світський і духовний. Існував чотирьохголосий хор, який співав в церкві училища, а окрім цього брав участь у народних читаннях і святкових концертах для жителів міста. Обов’язковими для всіх були фізичні вправи і ігри на повітрі. Музично обдарованих дітей навчали грі на музичних інструментах.

При училищі існував ремісничий клас, оскільки випускники училища повинні були не тільки дістати освіту, але і набути навички, які давали б їм можливість заробляти на життя після закінчення курсу.

При училищі існувала бібліотека книг шрифтом Брайля. Окрім підручників, в бібліотеці були книги російських і зарубіжних письменників, періодичні видання (переважно дитячі журнали), науково-популярні твори і спеціальний журнал «Дозвілля сліпих».

Після революції 1917 р. почалася перебудова всієї системи народної освіти. Вперше в історії навчання сліпих дітей на території Російської імперії школи для фізично дефективних дітей увійшли в загальну державну систему навчальних закладів.

Крім навчальних предметів діти засвоювали такі ремесла: в’язали панчохи, шили білизну, точили чоботи, ремонтували взуття, плели кошики, виготовляли щітки та мітли.

24 січня 1922 р. постановою Ради Народних комісарів УРСР школі присвоєно ім’я В.Г.Короленка. В тому ж році за рішенням Наркомпросу України школа разом з дитячим садком була переформована в дитячий будинок для сліпих дітей.

У 1932 р. школа-інтернат була підпорядкована відділу народної освіти, а у 1934 р. реорганізована в семирічну з восьмирічним терміном навчання за програмою масової школи.

На початку війни учні школи не були евакуйовані. Вони залишилися в місті у вкрай небезпечних умовах. Але їх врятували працівники та вихователі школи-інтернату, які не покинули дітей напризволяще.

Після війни, зусиллями керівників і працівників школи-інтернату, в період до 1950 р. для дітей були створені умови проживання не гірше, ніж були перед війною. До 1952 р. школа була повністю забезпечена підручниками і необхідними учбово-наочними посібниками. Провідна роль у процесі навчання відводилася розвитку мислення, мови, логічної пам’яті, довільної уваги, формуванню спостережливості, орієнтації в просторі.

Особлива увага приділялася в школі підготовці учнів до дорослого життя, знаходження в ньому місця для себе та своїх здібностей. Людина з фізичним вадами повинна відчувати себе потрібною для суспільства.

У 1991 р. школу реорганізовано в спеціальну гімназію-інтернат, а у 2010 р. – у комунальну установу «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В.Г.Короленка» Харківської обласної ради.

СьогоденняРедагувати

Гімназія для незрячих дітей ім. Короленка сьогодні — це навчально-виховний комплекс, який об’єднує дитсадок, початкову школу, гімназію і музичну школу. У НВК 12 класів, працюють дві групи дошкільнят з порушеннями зору від 3 років.

Кількість учнів – приблизно 200 (із 17 областей України), вони живуть в інтернаті 9 місяців в році. Всі діти є інвалідами дитинства по зору з гостротою зору 0 - 0,08, найчастіше мають такі захворювання: афакія, анофтальм, буфтальм, катаракта, глаукома, аніридія, а також пухлина мозку, серцево-судинні захворювання, захворювання центральної нервової системи і опорно-рухового апарату, синдром Марфана.

Навчальний процесРедагувати

Система освіти є мережею інтегрованих між собою підрозділів:

  1. Дошкільне відділення (вік 3-6 років)
  2. Початкова школа: 1-4 класи (вік 6-10 років)
  3. Основна школа: 5-10 класи (вік 10-14 років)
  4. Старша школа: 11-12 класи (вік 14-18 років)
  5. Гімназичні класи: 8-12 класи (вік 13-20 років)

Загальна кількість класів - 21

Профілі навчання в гімназії:

  • суспільно-гуманітарний;
  • природничо-математичний;
  • музично-естетичний;
  • трудовий.

В гімназії-інтернаті:

  • викладаються спеціальні предмети, такі як корекція, соціально-побутове орієнтування, орієнтування в просторі;
  • вивчають основну програму для звичайної школи, а й ряд додаткових предметів: дві іноземні мови, а також латинь, основи комп'ютерної грамотності та ін.;
  • учні гімназійних класів мають можливість отримати спеціальність медсестри-валеолога, секретаря-друкарки;
  • відкрито філію дитячої музичної школи, в якій 120 учнів навчаються грі на 15 музичних інструментах: скрипка, гітара, фортепіано, віолончель, баян, бандура, флейта, труба, домра, акордеон.

Розвиток творчих здібностейРедагувати

Велика увага в гімназії приділяється фізичному і естетичному розвитку учнів. Для розкриття творчих здібностей учнів в гімназії-інтернаті організовано:

  • два хорових колективи: старший і молодший хор, в репертуарі яких класичні твори, виконувані на мові-оригіналі, народні пісні. Хор - лауреат міжнародних фестивалей дитячої творчості (м. Реманов Здруй, Польща), багаторазовий лауреат фестивалів дітей-інвалідів "Повір у себе", "Натхнення";
  • ансамбль гітаристів;
  • ансамбль домристів;
  • ансамбль бандуристів;
  • ансамбль народного танцю, лауреат фестивалю "Повір у себе";
  • ансамбль бального танцю;
  • духовий оркестр.

Духовий оркестр існує при гімназії вже більше 20 років, його незмінним керівником є випускник школи-інтернату 1954 року А.І. Сєріков. Оркестру присвоєно звання зразкового оркестру Міністерства освіти України. У закладі працює 12 гуртків для фізичного розвитку дітей, є 2 спортивні зали, дитяче спортивне містечко. На базі НВК працює спортивна школа обласної організації «Інваспорт». Її вихованці – переможці обласних, всеукраїнських та міжнародних змагань з плавання, голболу, легкої атлетики, шахів.

Центром виховної, пошукової, дослідницької роботи є музей історії школи, який є «Зразковим шкільним музеєм МОНУ».

У НВК працює літературна студія, троє вихованців якої стали членами Спілки письменників України.

Матеріально-технічне забезпеченняРедагувати

У закладі функціонує: 1 майстерня, 37 допоміжних приміщень, бібліотека, книгосховище, пральня, лазня, актова зала, кімната санітарної гігієни, 3 кімнати побуту, 3 роздягальні, медичний кабінет, ізолятор, офтальмологічний та стоматологічний кабінети.

СпівпрацяРедагувати

Налагоджена співпраця з благодійними фондами та громадськими організаціями.

Заклад співпрацює з Американською радою з питань освіти. Протягом останнього десятиріччя 18 учнів виграли гранти на навчання в американських школах на період одного року.

ВипускникиРедагувати

Якщо в радянські часи випускники тоді ще школи-інтернату обирали роботу на підприємствах Українського товариства сліпих, сьогоднішні випускники гімназії – студенти університетів і училищ. Вони обирають спеціальність юриста і психолога, масажиста, вчителя музики і іноземних мов, багато інших професій.

ПриміткиРедагувати

  1. Т.В.Тихомирова: дома на Сумской. Харьков: новое о знакомых местах. Статьи и страницы краеведческого альбома. Процитовано 25.07.17. 

ДжерелаРедагувати

  • Харьковская областная специальная гимназия-интернат для слепых детей им. В.Г.Короленко [Электронный ресурс] // Украина сегодня. – Режим доступа: http://www.rada.com.ua/rus/catalog/3050/
  • Харьковский специальный учебно-воспитательный комплекс имени В.Г.Короленко для детей с нарушением зрения [Электронный ресурс] // ХарьковИнфо. – Режим доступа: http://www.kharkov.info/place/3625
  • Школи–інтернати для сліпих і слабозорих дітей в Україні: Комунальний заклад «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В.Г.Короленка» Харківської обласної ради [Електронний ресурс] // Trosti.com. – Режим доступу: http://www.trosti.com.ua/ua/internat-slepih.html
  • 7 травня 1887 - 130 років з дня заснування Харківського спеціального навчально-виховного комплексу ім. В.Г.Короленка //Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини на 2017 рік : рек.бібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Харк. обл. держ. адмін. ; Харк. обл. універс. наук. б-ка. – Харків : ХОУНБ, 2016. – С. 64 с. – Доступ також в Інтернет: http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000206.pdf.

ПосиланняРедагувати

  • офіційний сайт Харківського спеціального навчально-виховного комплексу ім. В.Г.Короленка