Ханджян Агасі Гевондович
Агасі Гевондович Ханджян (30 січня 1901 або 30 листопада 1901, Ван, Ван — 9 липня 1936, Тифліс) — радянський партійний діяч, 1-й секретар ЦК КП(б) Вірменії в 1930—1936 роках. Член Центральної ревізійної комісії ВКП(б) у 1934—1936 роках.
| Агасі Ханджян Աղասի Խանջյան | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 7 травня 1930 — 9 липня 1936 року | |||
| Попередник: | Айказ Костанян | ||
| Наступник: | Аматуні Вартапетян | ||
| Народження: |
30 січня 1901[1] або 30 листопада 1901 Ван, Туреччина | ||
| Смерть: |
9 липня 1936[1][2] Тбілісі, Грузинська РСР | ||
| Поховання: | Tokhmakh cemeteryd[2] | ||
| Національність: | Вірменин | ||
| Країна: | Османська імперія, Російська імперія і СРСР | ||
| Освіта: | Геворкянська теологічна семінарія і Комуністичний університет імені Якова Свердловаd (1921)[1] | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: | 
| ||
.svg)
Біографія ред.
Народився в родині вчителя. У 1910 році закінчив трикласну церковноприходську школу, в 1914 році — чотири класи центрального вірменського училища в місті Ван. 1915 року родина Ханджяна переселилася у Вірменію.
У 1915 році закінчив один курс Ечміадзінської духовної академії Геворгян. З 1915 по 1919 рік навчався у вірменській духовній семінарії в Ерівані, закінчив три класи.
Член РСДРП(б) з березня 1917 року.
1917 року разом із Гукасяном створив у Єревані Союз молодих марксистів-інтернаціоналістів, а 1919 року з Гукасяном та Будагяном — Вірменську молодіжну комуністичну організацію «Спартак». У серпні 1919 року був заарештований. У вересні 1919 року був обраний (заочно) членом Закавказького бюро комуністичних молодіжних організацій, працював у Еріванському комітеті КП(б) Вірменії. У січні 1920 року брав участь у підпільній конференції Вірменського комітету РКП(б). У серпні 1920 року знову заарештований та засуджений до 10 років ув'язнення. У вересні 1920 року заочно обраний членом ЦК КП(б) Вірменії[3].
Після встановлення радянської влади у Вірменії у грудні 1920 року був обраний секретарем Єреванського міського комітету КП(б) Вірменії, цю посаду займав до травня 1921 року. Одночасно, член бюро ЦК КП(б) Вірменії та помічник 1-го секретаря ЦК КП(б) Вірменії Геворка Аліханяна[3]. Навесні 1921 року — учасник придушення дашнакського заколоту в північних районах Вірменії.
З червня 1921 по жовтень 1922 року — студент Комуністичного університету імені Свердлова в Москві, закінчив перший курс.
У листопаді 1922 — січні 1926 року — інструктор, завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Виборзького районного комітету РКП(б) міста Петрограда (Ленінграда).
У січні 1926 — серпні 1928 року — завідувач організаційно-розподільного відділу Московсько-Нарвського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.
12 листопада 1928 — 7 травня 1930 року — секретар ЦК КП(б) Вірменії.
7 травня 1930 — 9 липня 1936 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Вірменії[3]. Одночасно, 16 лютого 1933 — 5 жовтня 1935 року — 1-й секретар Єреванського міського комітету КП(б) Вірменії.
Влітку 1932 року секретар ЦК КП(б) Вірменії з матеріального постачання Атанес Акопов висунув проти першого секретаря ЦК Агасі Ханджяна звинувачення в націоналізмі та, не спрацювавшись із ним, виїхав до Баку[4].
Член бюро Закавказького крайкому, член ЦВК СРСР, ЗРФСР та Вірменської РСР. Делегат XV (1927), XVI (1930), XVII (1934) з'їздів ВКП(б), VI та VII з'їздів Рад СРСР.
9 липня 1936 року в Тіфлісі пізно ввечері його викликав у свій кабінет на допит Лаврентій Берія[5]. Під час цього допиту Берія застрелив Ханджяна. Згодом радянська пропаганда стверджувала, що Ханджян вчинив самогубство під час прийому у Лаврентія Берії.
12 липня 1936 року актив КП(б)В, заслухавши повідомлення другого секретаря Заккрайкому ВКП(б) Кудрявцева «Про обставини самогубства секретаря ЦК Вірменії тов. Ханджяна», виніс резолюцію та надіслав листи Сталіну й Берії. У листі, адерсованому Берії, складеному особисто Аматуні, йдеться:
|
Заплутавшись у своїх небезпечних політичних помилках, Ханджян пішов на зрадницький та провокаційний акт самовбивства, спрямований проти партії… незважаючи на величезну допомогу, яку надавав йому особисто товариш Берія[5]. | 
|
Нагороди ред.
У п'ятнадцяту річницю радянизації Вірменії (20.12.1935) Ханджян був нагороджений орденом Леніна.
Примітки ред.
- ↑ а б в Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- ↑ а б в Радянські правителі Вірменії. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2013.
- ↑ Засудити до розстрілу. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2013.
- ↑ а б Радянські правителі Вірменії. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2013.