Халькоалюміт
Халькоалюміт — мінерал, водний основний сульфат міді й алюмінію. Назва пішла від грец. Χαλκός (мідь) і алюміній[4].
| Халькоалюміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cca[2] |
| Хімічна формула | CuAl₄(SO₄)(OH)₁₂ * 3H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.DD.75 |
| Dana 8 | 31.3.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | мідь (грецька)[3], алюміній[3] |
| Типова місцевість | Бісбі[3] |
Опис
ред.Хімічна формула: CuAl4[(OH)12SO4]• 3H2O. Містить (%): CuO — 15,14; Al2O3 — 38,78; SO3 — 15,23; H2O — 30,85.
Сингонія моноклінна. Форми виділення: волокнисті або повстяні кірочки, сфероїдні і гроноподібні утворення, таблитчасті, іноді здвійниковані кристали. Спайність по кількох напрямах. Густина 2,29. Тв. 2,5-3,0. Колір білий, блакитний, блакитнувато-зелений, блакитнувато-сіруватий. Риса біла. Блиск матовий до скляного. Крихкий.
Поширення
ред.Зустрічається як вторинний мінерал у мідних родовищах Бісбі (штат Аризона, США) разом з лімонітом і карбонатами міді.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б в Esper S. Larsen, Jr., Vassar H. E. Chalcoalumite, a new mineral from Bisbee, Arizona // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1925. — Vol. 10. — P. 79–83. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ E.S.Larsen, H.E.Vassar, 1925
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Халькоалюміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Халькоалюміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.