Вікіпедія

Хакан Фідан

турецький дипломат, міністр закордонних справ Туреччини

Хакан Фідан (тур. Hakan Fidan; нар. 17 липня 1968, Анкара, Туреччина) — турецький дипломат, міністр закордонних справ Туреччини, ексочільник національної розвідки Туреччини.

Хакан Фідан
тур. Hakan Fidan
Міністр закордонних справ Туреччини
Нині на посаді
На посаді з4 червня 2023
ПрезидентРеджеп Тайїп Ердоган
ПопередникМевлют Чавушоглу
Директор Організації національної розвідки
9 березня 2015 — 4 червня 2023
ПрезидентРеджеп Тайїп Ердоган
ПопередникІсмаїл Хаккі Муса
НаступникІбрагім Калин
25 травня 2010 — 10 лютого 2015
ПрезидентАбдулла Гюль
Реджеп Тайїп Ердоган
ПопередникЕмре Танер
НаступникІсмаїл Хаккі Муса
Народився17 липня 1968(1968-07-17) (56 років)
Анкара, Туреччина
Відомий яксолдат, посадова особа, дипломат, розвідник
КраїнаТуреччина
Alma materПрофесійна школа сержантського складу армії Туреччиниd, Навчально-освітній центр MEBSd, Мовна школа Сухопутних військ Туреччиниd, University of Maryland Global Campusd і Бількентський університетd
Політична партіяПартія справедливості та розвитку (2015)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Хакан Фідан народився в 1968 році в Анкарі, Туреччина.

Після закінчення магістратури в сфері управління і політології в університеті Меріленду (США) отримав ступінь доктора в Університеті Бількента[en] (Туреччина). З 1986 по 2001 рік служив унтерофіцером у турецькій армії. З 2003 по 2007 рік очолював Турецьке агентство зі співробітництва та координації[en]. В листопаді 2007 року був призначений на пост заступника статс-секретаря в президіумі міністрів[1].

Кар'єра в розвідці

ред.

З 27 травня 2010 року по 10 лютого 2015 року був головою національної розвідки Туреччини. Покинув свій пост, щоб балотуватися на виборах у парламент Туреччини від Партії справедливості та розвитку.[2][3] 9 березня 2015 року, рівно через 30 днів, він зняв свою кандидатуру. Він був призначений назад на свою посаду протягом декількох годин.[4]

Міжнародні відносини

ред.

В 2009 році брав участь у секретних мирних перемовинах з Робітничою партією Курдистану в Осло, а також бесідував з Абдуллою Оджаланом[5][6].

Під час його перебування на посаді відбувся перехід від співпраці з Ізраїлем та Сполученими Штатами до співпраці з Іраном[7], особливо з Касемом Сулеймані, лідером угруповання Сили «Кудс».[8] Під час Мюнхенської конференції з безпеки[9] у лютому 2017 року він передав список із 300 ймовірних прихильників Руху Ґюлена Бруно Калю, президенту Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND), вочевидь, в очікуванні на співпрацю.[10] Але список набагато більше змусив німецьку владу застерегти спостережуваних людей від діяльності турецьких спецслужб.[9]

У вересні 2022 року він відвідав Хаміса Хансера з сунітського блоку в іракському парламенті в Багдаді, а також зустрівся з президентом Іраку Барамом Саліхом.[11]

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну брав участь у переговорах про обмін військовополоненими між Україною та РФ. Так, у жовтні 2022 року голова Офісу президента України Андрій Єрмак дякував Фідану «за сприяння звільненню 215 військових й забезпечення умов для захисників Азовсталі у Туреччині»[12].

3 червня 2023 року призначений міністром закордонних справ Туреччини[13].[14]

31 серпня 2023 року відвідав Москву де зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, обговорював з ним Чорноморську зернову ініціативу[15].

25 жовтня 2023 року попередив Ізраїль, що його антитерористична операція в Секторі Гази може обернутися кривавою бійнею, і заявив, що ті, хто підтримує дії Ізраїлю, є «співучасниками його злочинів»[16].

Суперечності

ред.

Брав участь у таємних мирних переговорах з Робітничою партією Курдистану (РПК), за що у 2012 році державний прокурор хотів провести проти нього розслідування.[17] Реджеп Таїп Ердоган втрутився від імені Хакан Фідана, пізніше його делегували для проведення переговорів з Абдуллою Оджаланом, також організував таємний «чорний маркетинг» Ірану через уряд Реджепа Таїпа Ердогана.[18][19]

Нагороди

ред.
  • Орден «За заслуги» III ступеня (4 листопада 2022 року, Україна) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі[20].

Примітки

ред.
  1. ↑ Hakan Fidan kimdir? Özgeçmişinde neler var? İşte engenç MİT Başkanı'nın özgeçmişi [Архівовано 2015-12-19 у Wayback Machine.], Vatan, 11 февраля 2012
  2. ↑ Turkish spymaster Fidan quits to contest parliamentary election: sources. Reuters (англ.). 7 лютого 2015. Процитовано 27 серпня 2023.
  3. ↑ Turkish intelligence chief quits post to run in general elections. France 24 (англ.). 7 лютого 2015. Процитовано 27 серпня 2023.
  4. ↑ Turkey's former intel chief withdraws decision to run for parliament, returns to MİT - Türkiye News. Hürriyet Daily News (англ.). 10 березня 2015. Процитовано 27 серпня 2023.
  5. ↑ Profile: Turkey's 'secret-keeper' Hakan Fidan [Архівовано 2015-10-01 у Wayback Machine.], Al Jazeera, 22 березня 2013
  6. ↑ Investigation of Turkish Intelligence head won't proceed, says prosecutor [Архівовано 2015-10-01 у Wayback Machine.], Hurriyet, 22 марта 2013
  7. ↑ Turkey revealed Israeli spy ring to Iran-report. Reuters (англ.). 17 жовтня 2013. Процитовано 27 серпня 2023.
  8. ↑ Peters, Dominik; Popp, Maximilian; Sydow, Christoph (11 листопада 2018). Jamal Khashoggi: Der Mann, der alles über Khashoggis Sterben weiß. Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 27 серпня 2023.
  9. ↑ а б Der Irrtum des türkischen Top-Spions. Der Bund (нім.). 28 березня 2017. Процитовано 27 серпня 2023.
  10. ↑ Bespitzelung von Gülen-Anhängern: Türkische Spionage ist ein Fall für die Justiz. Der Tagesspiegel Online (de-DE) . ISSN 1865-2263. Процитовано 27 серпня 2023.
  11. ↑ Second visit by Türkiye's intelligence chief in a month raises question marks in Iraq.
  12. ↑ Бедрак, Вікторія (4 червня 2023). Сприяв обміну захисників Азовсталі. Новим главою МЗС Туреччини став Хакан Фідан. https://fakty.com.ua/. Процитовано 4 червня 2023.
  13. ↑ Turkish leader Erdoğan announces cabinet of new term. anews (англ.). Процитовано 3 червня 2023.
  14. ↑ Presidency Of The Republic Of Turkey : Hakan FİDAN. www.tccb.gov.tr. Процитовано 27 серпня 2023.
  15. ↑ Turkish Foreign Minister Stresses Importance Of Reviving Grain Deal In Meeting With Lavrov. adio Free Europe/Radio Liberty. 31 серпня 2023.
  16. ↑ Turkey says Israeli ground operation in Gaza will result in massacre. The Jerusalem Post. 25 жовтня 2023.
  17. ↑ Szymanski, Mike (31 березня 2017). Hakan Fidan - Erdoğans Mann für Geheimnisse. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 27 серпня 2023.
  18. ↑ Turkey’s ‘secret-keeper’. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 27 серпня 2023.
  19. ↑ Investigation of Turkish Intelligence head won’t proceed, says prosecutor - Türkiye News. Hürriyet Daily News (англ.). 22 березня 2013. Процитовано 27 серпня 2023.
  20. ↑ Указ Президента України від 4 листпада 2022 року № 752/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хакан_Фідан&oldid=43398457