Відкрити головне меню

Фіалка висока

вид рослин
(Перенаправлено з Фіялка висока)
Фіалка висока
Viola elatior
Viola elatior1.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіалка висока
Біноміальна назва
Viola elatior
Fr., 1828
Синоніми
Viola montana L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Viola elatior
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Viola elatior
EOL logo.svg EOL: 1278343
IPNI: 868097-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 97427

Фіалка висока[1][2] або фіялка висока[3] (Viola elatior) — вид трав'янистих рослин родини Фіалкові (Violaceae), поширений у більшій частині Європи, в західній і середній Азії.

ОписРедагувати

Багаторічна рослина 20–50 см заввишки. Листки від подовжено-трикутних до ланцетних; прилистки ланцетні, майже цілокраї, лише біля основи зубчасті. Квітки блакитні, діаметром 15–30 см[1]. Рослина піднята, м'яковолоса. Базального листя немає; стеблове листя черешкове. Насіння зворотнояйцеподібне, вільна частина арилу менше 1/6 від довжини насіння, 2.1–2.4 x 1.2–1.4 мм; поверхня блискуча, від горіхово-коричневого до темно-коричневого забарвлення. 2n = 40[4].

ЕкологіяРедагувати

Геофіт. Є запилення комахами, самозапилення в бутоні або відкритій квітці. Діаспори саморозповсюджуються або поширюються мурахами.

ПоширенняРедагувати

Європа: Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Австрія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Швейцарія, Болгарія, Боснія-Герцеговина, Словенія, Сербія, Італія, Румунія, Франція; Азія: Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Росія, Іран, Азербайджан, Грузія[5][6].

В Україні зростає на узліссях, у чагарниках — у Лісостепу, Степу та Г. Криму[1]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Житомирської, Закарпатської, Київської областей[2].


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
  2. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  3. Viola elatior // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 477.
  5. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018.  (англ.)