Сер Рональд Ейлмер Фішер (англ. Sir Ronald Aylmer Fisher; 17 лютого 1890(18900217), Іст-Фінчлі, Лондон, Велика Британія —29 липня 1962, Аделаїда, Австралія) — англійський статистик, теоретик-еволюціоніст, генетик та євгеник. Першим в науці ввів поняття демографічного потенціалу населення.

Рональд Ейлмер Фішер
англ. Sir Ronald Aylmer Fisher
англ. Sir Ronald Aylmer Fisher
Народився17 лютого 1890(1890-02-17)
Іст Фінтчлі, Лондон, Велика Британія
Помер29 липня 1962(1962-07-29) (72 роки)
Аделаїда, Австралія
·колоректальний рак
ПохованняSt Peter's Cathedrald[1]
Місце проживанняВелика Британія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьматематик, генетик, статистик, астроном, біолог
Alma materКембриджський університет
Галузьстатистика, генетика
ЗакладУніверситетський коледж Лондона[2]
Ротамстедська дослідна станціяd[2]
Університет Аделаїди[2]
Кембриджський університет[2]
Регбі (школа)[2]
Посадаpresident of the Royal Statistical Societyd[3]
Науковий керівникДжеймс Гопвуд Джинс[4] і Фредерик Джон Мерріан Стреттон
Відомі учніДжордж Снедекор, Мері Лайон
Аспіранти, докторантиМері Лайон
Кальямпуді Радхакрішна Раоd[4]
Joseph Oscar Irwind[4]
John Henry Bennettd[4]
Walter Bodmerd[4]
D. J. Finneyd[4]
Joseph Oscar Irwind[4]
Alan Robert George Owend[4]
John Henry Bennettd[4]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Папська академія наук[5]
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[6]
Національна академія наук США
Королівське статистичне товариство
У шлюбі зRuth Eileen Guinnessd
ДітиGeorge Fisher Fisherd[7]
Нагороди

Фішер заснував кількісну генетику(інші мови),[8][9] і разом з Дж. Б. С. Голдейном та Сьюеллом Райтом його вважають одним із трьох основних засновників генетики популяцій.[10] Він розробив принцип Фішера, фішерову неконтрольованість, гіпотезу привабливого сина(інші мови) теорії статевого добору, батьківського внеску, а також був піонером в аналізі зчеплення(інші мови) та картуванні генів.[11][12] З іншого боку, незліченним є внесок Фішера як засновника сучасної статистики[13], зокрема, він створив сучасний метод максимальної правдоподібності та вивів властивості оцінок максимальною правдоподібністю,[14] фідуційне висновування(інші мови), виведення різних вибіркових розподілів, заснував принципи планування експериментів та багато іншого. Саму лише знамениту працю Фішера 1921 року описували як «можливо, найвпливовішу статтю» з математичної статистики ХХ століття і прирівнювали до «Дарвіна в еволюційній біології, Гаусса в теорії чисел, Колмогорова в теорії ймовірностей та Адама Сміта в економіці»[15] та приписували їй цілковиту революцію у статистиці.[16] Через свій вплив і численні фундаментальні внески його описували як «найоригінальнішого еволюційного біолога ХХ століття» та як «найвидатнішого статистика усіх часів».[17] Його робота, за свідченням, також дала початок Проєкту геному людини.[18] Фішер також зробив внесок у розуміння людських груп крові.[19]

Фішер також дістав похвалу як піонер Інформаційної ери.[20] Його робота над математичною теорією інформації проходила паралельно з роботами Клода Шеннона та Норберта Вінера, хоч і ґрунтувалася на статистичній теорії.[21][22][23] Концепція, яка виникла з його роботи, — інформація за Фішером.[24] Він також мав ідеї щодо суспільних наук,[25] описані «основа для еволюційних суспільних наук».[26]

Біографія

ред.

Народився в сім'ї Джорджа і Кеті Фішер. Його батько був успішним торговцем предметами витонченого мистецтва. Дитинство його було щасливим, його обожнювали три старші сестри, старший брат і матір, яка померла, коли Рональду було 14. Його батько через 18 місяців збанкрутів, провівши декілька невдалих операцій.

Мав поганий зір, але був не по роках розвиненим учнем і у віці 16 років виграв «Neeld Medal» (конкурс з математики) в школі Харроу (лат. Harrow School). Унаслідок все того ж поганого зору, навчався математиці без використання «паперу і пера», що розвинуло здатність уявляти завдання в термінах геометрії. Уславився умінням отримувати відповідь, опускаючи проміжні етапи. Також виявляв сильну цікавість до біології, особливо, до еволюційного учення.

По закінченні Кембриджського університету неодноразово намагався записатися до лав Британської армії, але кожен раз не міг пройти медкомісію. До 1918 року працював статистиком у Лондонському Сіті. У цей період опублікував кілька статей по біометрії, включаючи революційну статтю «The Correlation Between Relatives on the Supposition of Mendelian Inheritance» («Кореляція між родичами в припущенні менделівської спадковості»).

З 1919 до 1933 працював статистиком на дослідній сільськогосподарській станції в РОТАМСТЕДУ. Потім, по 1943 рік, обіймав посаду професора в Лондонському університеті, а з 1943 року по 1957 завідував кафедрою генетики в Кембриджі.

Основи планування експерименту за Рональдом Фішером

ред.

Запропонував методологію планування експерименту в своїй інноваційній книзі «Планування експериментів» (1935).[27][28] Для прикладу описав, як перевірити гіпотезу про те, що певна жінка може лише на смак визначити, молоко чи чай було спочатку налито в чашку. Легковажне завдання допомогло проілюструвати найважливіші ідеї планування експерименту:

  • Порівняння. У багатьох галузях досліджень важко точно відтворити результати вимірювань. Порівняння між умовами відтворити набагато легше і тому їм, як правило, надають перевагу. Часто порівняння проводять зі стандартними чи традиційними умовами, що виступають як базові.
  • Рандомізація. Існує математична теорія, що вивчає наслідки роздроблення підрозділів одиниць за допомогою довільних механізмів, таких як таблиці випадкових чисел, або використання пристроїв рандомізації, таких як гральні карти або кості. При умові, що вибірка адекватна, ризики, пов'язані з випадковим розподілом (наприклад, відсутність репрезентативної вибірки в опитуванні, чи серйозний дисбаланс в ключових характеристиках між групами умов та групами контролю) можна обчислити і, отже, вони можуть бути знижені до прийнятного рівня. Довільний не означає безсистемний, тому необхідно забезпечити використання відповідних випадкових методів.
  • Реплікація. У вимірах зміни можуть відбуватися як при повторному вимірюванні, так і між реплікованими предметами або процесами. Багаторазові вимірювання реплікованих елементів необхідні для обчислення розміру похибки.
  • Блокування. Блокування це організація експериментальних елементів в групи (блоки), які схожі один на одного. Блокування зменшує відомі, але безвідносні джерела відмінностей між підрозділами і тим самим сприяє більшій точності в оцінці джерела коливань, що досліджується.
  • Ортогональність. Ортогональність стосується форм порівняння (контрасту), який може ефективно здійснюватися. Контрасти можуть бути представлені векторами і групи ортогональних контрастів некорельовані і незалежно розподілені, якщо дані відповідають нормі. Через цю незалежність кожна ортогональна умова надає решті іншу інформацію. Якщо є умова Т і Т — 1 ортогональні контрасти, то всю інформацію, яка може бути отримана в результаті проведення експерименту можна отримати з багатьох контрастів.
  • Факторіальні експерименти. Використання факторіального експерименту замість факторів по одному. Вони є ефективними при оцінці наслідків і можливої взаємодії декількох факторів (незалежних змінних).

Аналіз планування експерименту був побудований на основі аналізу різниці, колекції моделей, в яких спостерігається різниця розділена на компоненти завдяки різним факторам, які оцінюються та/або тестуються.

Один з використаних Фішером наборів даних став класичним в математичній статистиці і відомий як «Іриси Фішера».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Find a Grave — 1996.
  2. а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. https://web.archive.org/web/20120317044817/http://www.rss.org.uk/site/cms/contentviewarticle.asp?article=486
  4. а б в г д е ж и к Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Sir Ronald Aylmer Fisher in The Pontifical Academy of Sciences
  6. NNDB — 2002.
  7. Lundy D. R. The Peerage
  8. Joshi, Amitabh (1 вересня 1997). Sir R A Fisher and the evolution of genetics. Resonance (англ.). 2 (9): 27—31. doi:10.1007/BF02834578. ISSN 0973-712X.
  9. Visscher, Peter M.; Goddard, Michael E. (2019). From R.A. Fisher's 1918 Paper to GWAS a Century Later. Genetics (англ.). 211 (4): 1125—1130. doi:10.1534/genetics.118.301594. ISSN 0016-6731. PMC 6456325. PMID 30967441.
  10. Thompson, E. A. (1990). R. A. Fisher's Contributions to Genetical Statistics. Biometrics (англ.). 46 (4): 905—914. doi:10.2307/2532436. ISSN 0006-341X. JSTOR 2532436. PMID 2085639.
  11. Crow, James F. (1990). Fisher's contributions to genetics and evolution. Theoretical Population Biology (англ.). 38 (3): ii—275. doi:10.1016/0040-5809(90)90013-L.
  12. Majumder, Partha P. (1992). Contributions of R. A. Fisher to genetics. Current Science (англ.). 62 (4): 334—340. ISSN 0011-3891. JSTOR 24095371.
  13. Rao, C. Radhakrishna (1992). R. A. Fisher: The Founder of Modern Statistics. Statistical Science (англ.). 7 (1): 34—48. doi:10.1214/ss/1177011442. ISSN 0883-4237.
  14. Aldrich, John (1997). R.A. Fisher and the making of maximum likelihood 1912-1922. Statistical Science (англ.). 12 (3): 162—176. doi:10.1214/ss/1030037906. ISSN 0883-4237.
  15. Stigler, Stephen (1 лютого 2005). Fisher in 1921. Statistical Science (англ.). 20 (1). doi:10.1214/088342305000000025. ISSN 0883-4237.
  16. Inchausti, Pablo (2 листопада 2022). Statistical Modeling With R: A Dual Frequentist and Bayesian Approach for Life Scientists (англ.) (вид. 1). Oxford University Press. с. 13—14. doi:10.1093/oso/9780192859013.001.0001. ISBN 978-0-19-285901-3.
  17. Charlesworth, Brian (2017), Fisher, у Vonk, Jennifer; Shackelford, Todd (ред.), Encyclopedia of Animal Cognition and Behavior (англ.), Cham: Springer International Publishing, с. 1—4, doi:10.1007/978-3-319-47829-6_440-1, ISBN 978-3-319-47829-6, процитовано 20 червня 2024
  18. Edwards, A. W. F. (2013). Maloy, Stanley R.; Hughes, Kelly (ред.). Brenner's Encyclopedia of Genetics (англ.) (вид. 2nd). London: Academic Press, Elsevier Science. с. 48—49. ISBN 978-0-08-096156-9.
  19. Race, R. R. (1964). Some Notes on Fisher's Contributions to Human Blood Groups. Biometrics (англ.). 20 (2): 361—367. doi:10.2307/2528403. ISSN 0006-341X. JSTOR 2528403.
  20. Xiong, Aiping; Proctor, Robert W. (8 серпня 2018). Information Processing: The Language and Analytical Tools for Cognitive Psychology in the Information Age. Frontiers in Psychology (англ.). 9: 1270. doi:10.3389/fpsyg.2018.01270. ISSN 1664-1078. PMC 6092626. PMID 30135664.
  21. Seising, Rudolf (2007). The Fuzzification of Systems: The Genesis of Fuzzy Set Theory and its Initial Applications – Developments up to the 1970s. Studies in Fuzziness and Soft Computing (англ.). Т. 216. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 131. doi:10.1007/978-3-540-71795-9. ISBN 978-3-540-71794-2.
  22. Faucher, Kane X. (2013). Metastasis And Metastability: A Deleuzian Approach to Information. Educational Futures (англ.). Rotterdam: SensePublishers. с. 7—8. doi:10.1007/978-94-6209-428-4. ISBN 978-94-6209-428-4.
  23. Almira, José María (2023). Norbert Wiener: A Mathematician among Engineers (англ.). World Scientific Publishing. с. 216. doi:10.1142/12919. ISBN 978-981-12-5936-4.
  24. Duplantier, Bertrand; Rivasseau, Vincent, ред. (2021). Information Theory: Poincaré Seminar 2018. Progress in Mathematical Physics (англ.). Т. 78. Cham: Springer International Publishing. с. 70—72. doi:10.1007/978-3-030-81480-9. ISBN 978-3-030-81479-3.
  25. Esposito, Maurizio (July 2016). From human science to biology: The second synthesis of Ronald Fisher. History of the Human Sciences (англ.). 29 (3): 44—62. doi:10.1177/0952695116653866. S2CID 147742674.
  26. Davis, Jeff (2019), Ronald Aylmer Fisher, у Shackelford, Todd K.; Weekes-Shackelford, Viviana A. (ред.), Encyclopedia of Evolutionary Psychological Science (англ.), Cham: Springer International Publishing, с. 6759—6761, doi:10.1007/978-3-319-16999-6_1335-1, ISBN 978-3-319-16999-6, процитовано 31 липня 2024
  27. Conniffe, Denis (1991). R.A. Fisher and the development of statistics – a view in his centenary year. Journal of the Statistical and Social Inquiry Society of Ireland. 26 (3): 55—108.
  28. Mann, H.B. (1949). Analysis and design of experiments: Analysis of variance and analysis of variance designs. New York: Dover. MR 0032177.
  29. База даних малих космічних тіл JPL: Рональд Фішер (англ.) .

Література

ред.
  1. Box, Joan Fisher (1978) R. A. Fisher: The Life of a Scientist, New York: Wiley, ISBN 0-471-09300-9. (англ.)