Фірлюк африканський
| Фірлюк африканський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець африканського фірлюка (підвид M. a. transvaalensis)
Спів африканського фірлюка (Кібоко, Кенія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra africana Smith, 1836 | ||||||||||||||||
 Ареал виду з позначенням підвидів | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Spilocorydon hypermetrus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк африканський[2] (Mirafra africana) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари[3]. Виділяють низку підвидів.
Опис ред.
Довжина птаха становить 15-18 см, з яких від 5,8 до 7,1 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,8 до 2,3 см. Середня вага становить 40–44 г. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча самці дещо більші і важчі за самиць.
Забарвлення птаха різниться в залежності від підвиду[4][5][6]. Верхня частина тіла може бути каштановою, сірувато-коричневою, рудою або охристою, на спині світлі смужки. Нижня частина спини, і особливо надхвістя помітно темніші. На голові короткий гострий чуб, над очима світлі "брови". Крила і махові пера рудуваті, покривні пера охристі або, як у підвида M. a. grisescens, сіруваті. Хвіст темно-коричневий, крайні стернові пера охристі або руді. Горло і груди рудуваті, поцятковані бурими плямками. Живіт світлий, рудуватий або охристий, боки дещо темніші. Очі світло-карі, лапи рожеві або рожевувато-коричневі, дзьоб рожевуватий[7][8][5].
Підвиди ред.
Виділяють двадцять три підвиди:[9]
- M. a. henrici Bates, GL, 1930 — Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот д'Івуар;
- M. a. batesi Bannerman, 1923 — центральна Нігерія, південно-східний Нігер, західний Чад;
- M. a. stresemanni Bannerman, 1923 — північ центрального Камеруну;
- M. a. bamendae Serle, 1959 — західний Камерун;
- M. a. kurrae Lynes, 1923 — західний Судан;
- M. a. tropicalis Hartert, E, 1900 — східна Уганда, західна Кенія, північно-західна Танзанія;
- M. a. sharpii Elliot, DG, 1897 — північний захід Сомалі;
- M. a. ruwenzoria Kinnear, 1921 — схід ДР Конго, північний захід Уганди;
- M. a. athi Hartert, E, 1900 — центральна і південна Кенія, північно-східна Танзанія;
- M. a. harterti Neumann, 1908 — південь центральної Кенії;
- M. a. malbranti Chapin, 1946 — Габон, Республіка Конго, південь ДР Конго;
- M. a. chapini Grant, CHB & Mackworth-Praed, 1939 — південний схід ДР Конго, північно-західна Замбія;
- M. a. occidentalis (Hartlaub, 1857) — західна Ангола;
- M. a. kabalii White, CMN, 1943 — північно-східна Ангола, північно-західна Замбія;
- M. a. gomesi White, CMN, 1944 — східна Ангола, західна Замбія;
- M. a. grisescens Sharpe, 1902 — західна Замбія, північна Ботсвана, північний захід Зімбабве;
- M. a. pallida Sharpe, 1902 — південно-західна Ангола, північно-західна Намібія;
- M. a. ghansiensis (Roberts, 1932) — східна Намібія, західна Ботсвана;
- M. a. nigrescens Reichenow, 1900 — північно-східна Замбія, південна Танзанія;
- M. a. isolata Clancey, 1956 — південний схід Малаві;
- M. a. nyikae Benson, 1939 — східна Замбія, північне Малаві, південно-західна Танзанія;
- M. a. transvaalensis Hartert, E, 1900 — Мозамбік, північ ПАР;
- M. a. africana Smith, A, 1836 — південний схід ПАР.
Поширення і екологія ред.
Африканські фірлюки мешкають на відкритих трав'яних рівнинах, на луках і полях, в саванах, порослих чагарниками і акаціями. Живуть як в долинах, так і в гірських районах на висоті до 3000 м над рівнем моря[10][11].
Поведінка ред.
Африканські фірлюки харчуються комахами та іншими безхребетними, а також насінням трав, особливо взимку. Це осілі, територіальні і моногамні птахи. Початок сезону розмноження різниться в залежності від широти; в Південній Африці він триває з листопада по січень. Гніздо чашоподібне, розміщуєтьмя на землі, додатково накривається трав'яним куполом. в кладці 2-3 (рідше 4 яйця). Вони білого, кремового або рожевого кольору, поцятковані темними плімками. Інкубаційний період триває 14-15 днів, пташенята покидають гніздо на 12 день[12][13].
Галерея ред.
-
Малюнок африканського фірлюка номінативного підвиду -
Африканський фірлюк (Кенія) -
Африканський фірлюк -
Африканський фірлюк (ПАР)
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra africana. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Sinclair, Ian; Ryan, Peter (2010). Birds of Africa south of the Sahara (вид. 2nd). Cape Town: Struik Nature. с. 330. ISBN 9781770076235.
- ↑ Friedmann, Herbert (1937). Birds collected by the Childs Frick expedition to Ethiopia and Kenya colony, Part 2. – Passeres. Т. Bulletin 153. United States: Smithsonian Institution, United States National Museum. с. 21—22.
- ↑ а б Hockey, P. A. R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. (2005). Roberts Birds of Southern Africa (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. с. 862—863. ISBN 0-620-34053-3.
- ↑ Chittenden, H. та ін. (2012). Roberts geographic variation of southern African birds. Cape Town: JVBBF. с. 132—133. ISBN 978-1-920602-00-0.
- ↑ Sinclair, Ian; Hockey, P. A. R.; Arlott, Norman (2007). The larger illustrated guide to birds of southern Africa the most comprehensively illustrated guide to the region's birds (вид. 2). Cape Town: Struik. с. 284. ISBN 9781770072435.
- ↑ Stevenson, Terry; Fanshawe, John (2001). Field guide to the birds of East Africa: Kenya, Tanzania, Uganda, Rwanda, Burundi. London: T. & A.D. Poyser. с. 280—281. ISBN 9780856610790.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Irwin, M. P. S. (1981). The Birds of Zimbabwe. Salisbury: Quest Publishing. с. 221—222. ISBN 086-9251-554.
- ↑ Ginn, Peter (1981). Birds of the Highveld (вид. 3rd impr.). Salisbury: Longman. с. 72. ISBN 0582608902.
- ↑ Carnaby, Trevor (2008). Beat about the bush: Birds (вид. 1st). Johannesburg: Jacana. с. 189. ISBN 9781770092419.
- ↑ Tarboton, Warwick (2001). A Guide to the Nests and Eggs of Southern African Birds. Cape Town: Struik. с. 142—143. ISBN 1-86872-616-9.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
Посилання ред.
- Rufous-naped lark - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |