Рефлексія (філософія)

Рефле́ксія (від пізньолат. reflexio — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія).

Рефлексія — унікальна здатність людської свідомості в процесі сприйняття діяльності сприймати й саму себе, внаслідок чого людська свідомість постає як самосвідомість (знання про знання або думка про думку).

Процес самопізнання, за якого усвідомлюються й осмислюються власні думки та психічні переживання, називають саморефлексією.

Інший погляд на рефлексію пропонує О. М. П'ятигорський, який вважає рефлексію мисленням, що звернено на себе, тобто — на мислення. Мислення з'являється як рефлексія та «тримається» рефлексією, продовжується нею.

Див. також

• Антропоцентризм
• Ідентичність (психологія)
• Інтроспекція
• Мудрість
• Самокритика
• Свідомість
• Філософія свідомості

Джерела

• М. Булатов. Рефлексія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 547. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Рефлексія у Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Философский словарь — А. С. К., 2006. ISBN 966-539-429-0
• Пятигорский А. М. Мышление и наблюдение (Рига, 2002)