Відкрити головне меню

Самокри́тика — рефлексивне ставлення людини до себе, здатність до самостійного пошуку помилок, оцінки своєї поведінки і результатів мислення.

Наявність критики до себе вважається умовою психічного здоров'я особистості, але надмірна самокритика може розглядатися як ознака нездоров'я (див. «Психопатологія»)[1].

Це також громадська критика недоліків роботи власного підприємства, своєї організації, а також праці й поведінки окремих робітників.

Зміст

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ф. Ф. Петренко // «Критика и самокритика», Большая советская энциклопедия. — 1969—1978 гг. (рос.)
  • Д. Н. Ушаков // «Толковый словарь Ушакова», 1935—1940 гг. (рос.)
  • Т. Ф. Ефремова // «Толковый словарь Ефремовой», 2000 г. (рос.)
  • «Толковый словарь Ожегова» (рос.)
  • «Энциклопедия социологии», 2009 г. (рос.)

ПосиланняРедагувати