Мудрість

володіння знанням, розумінням, досвідом, обачністю та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості
Уособлення мудрості. Бібліотека Цельсія. Древній Ефес.
Джордж Уітер. Емблема мудрості. 1635.

Му́дрість (грец. Σοφία) — володіння знанням, розумінням, досвідом, обачністю та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості.

Сутність термінуРедагувати

Мудрість розглядається, як розсудливе та грамотне застосування знання/інтелекту. Великий, глибокий розум, що опирається на життєвий досвід. Здатність знаходити рішення різних проблем, в тому числі життєвих, опираючись на свій і чужий досвід, уникаючи часом безпосередніх логічних операцій і розуміння онтології того що відбувається.

Статус мудростіРедагувати

Статус мудрості чи розсудливості як чесноти визнається в культурних, філософських та релігійних джерелах. В таких жанрах усної і літературної творчості як Афоризм, Приказка, Приповість, Притча знайшла своє відображення квінтесенція народної мудрості.

Поняття «розум» не є синонімом поняття мудрість. Розумна людина не є обов'язково мудрою, але мудрий вже сприймається, як розумний.

Термін «Філософія» перекладається з давньогрецької як любов до мудрості.

Релігійний вимірРедагувати

Індійські релігіїРедагувати

В індуїзмі богом мудрості є Ґанеша.

Християнська теологіяРедагувати

У християнстві мудрість вважається одним із дарів Святого Духа.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати