Відкрити головне меню

Фрініх (грец. Φρύνιχος) — давньогрецький трагічний поет, що жив у VI — V століттях до н. е.

Фрініх
Народився бл. 535 до н. е.
Афіни, Стародавні Афіни
Помер не раніше 476 до н. е.
Сицилія, Італія
Громадянство
(підданство)
Стародавні Афіни
Діяльність автор трагедій, поет
Діти Polyphrasmon[d]
Нагороди

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Стосовно дати та місця народження Фрініха не має відомостей. Існує згадка, що він був сином Поліфрадмона та учнем Феспіда. Перший свій успіх як майстра трагедії Фрініх святкував у 510 році до н. е. Проте назва трагедії не збереглася. Розквіт його творчості напевне пов'язано з перебуванням в Афінах.

У 494 році Фрініх поставив свою трагедію «Падіння Мілета», що носило актуальний характер з приводу на те, що в її основі лежали нещодавні події захоплення малоазійського міста Мілета військами перського царя Дарія I. Вона справила неабияке враження на глядачів, що деякі з них навіть плакали. За це на автора наклали штраф.

У 476 році Фрініх мав успіх з іншою трагедією — «Фінікіянки». Вона побудована на розповіді перського євнуха про перебіг морської битви при Саламіні. Після Фрініха цей сюжет використав Есхіл у своїй трагедії «Перси». За деякими даними Фрініх помер на Сицилії.

ТворчістьРедагувати

У цілому ж сучасники Фрініха були високої думки щодо його творчості. Так, хвалив Фрініха відомий майстер комедії Аристофан. Фрініх звертався не тільки до сучасності, а й використовував давньогрецьку міфологію — Фіванський цикл, міфи про Зевса та Геракла.

Окрім написання трагедій Фрініх займався реформуванням давньогрецького театру. Він ввів окремого від хору актора, що спричинило появу театральних діалогів. У його трагедіях вперше з'являються жіночі ролі (їх грали чоловіки у масках). У той же час у творах Фрініха ще драматичний елемент підкоряється ліричному.

Твори ФрініхаРедагувати

  • Падіння Мілета
  • Фінікіянки
  • Данаїди
  • Актеон
  • Алкеста
  • Тантал

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • F. Marx. «Der Tragiker Phrynichus», // Rheinisches Museum für Philologie 77, 1928, S. 348—351. (нім.)