Фрязіно

наукоград в Московській області

Фря́зіно (рос. Фрязино) — місто, адміністративний центр Фрязінського міського округу Московської області, Росія.

місто Фрязіно
рос. Фрязино
Coat of Arms of Fryazino (Moscow oblast).svg Flag of Fryazino (Moscow oblast).svg
Герб Фрязіна Прапор Фрязіна
Fryazino 2010-05-19.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Міський округ Фрязінський міський округ
Код ЗКАТУ: 46480000000
Код ЗКТМО: 46780000001
Основні дані
Час заснування 1584
Статус міста 1951
Населення 55369 осіб (2010[1])
Площа 9 км²
Поштовий індекс 141190, 141191, 141195 і 141196
Телефонний код +7 49656 і 49625
Географічні координати: 55°57′ пн. ш. 38°03′ сх. д. / 55.950° пн. ш. 38.050° сх. д. / 55.950; 38.050Координати: 55°57′ пн. ш. 38°03′ сх. д. / 55.950° пн. ш. 38.050° сх. д. / 55.950; 38.050
Веб-сторінка fryazino.org
Мапа
Фрязіно (Росія)
Фрязіно
Фрязіно

Фрязіно (Московська область)
Фрязіно
Фрязіно


CMNS: Фрязіно у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташоване на річці Любосєєвці, яка впадає у річку Воря (сточище Клязьми), приблизно, за 25 км на північний схід від Москви.

Центр російської (радянської) НВЧ електроніки. У грудні 2003 року місто здобуло статус «міста науки» — наукограда Росії[2].

ІсторіяРедагувати

На території сучасного міста існував відомий з 15841586 років присілок Фрязіновка. У другій половині 18 століття тут виникло шовкоткацьке підприємство. Перша згадка — у писарських книгах Московського повіту за 1584-86 роки: «дер. Фрязинова, а Самсонова тоже на рчк. на Любосивкѣ, а в ней пашни паханые сѣрой земли 8 четьи да перелогу 27 четв. в полѣ, а в дву потому ж, сѣна 10 коп, лѣсу дровяняного 5 дес». Тоді присілок належав до вотчини Богдана Бєльського.

Назва присілка походить від прізвиська Фрязін, яке міг отримати як італієць на московській службі (італійців у Московській державі називали «фрягами»), так і московит, який мав якийсь стосунок до Італії[3].

  • у 1784 — присілок Фрязіно
  • у 1791 — збудовано храм Гребневської Божої матері
  • у 1868 — село Фрязіно
  • у 1938 — робітниче селище Фрязіно
  • з 1951 — місто Фрязіно
  • з 1968 — місто обласного підпорядкування
  • з 2003 — наукове місто

НаселенняРедагувати

Населення — 55369 осіб (2010; 52436 у 2002[4]).

ГосподарствоРедагувати

ПромисловістьРедагувати

У 1901 році заснована шовкоткацька фабрика Капцових — перша кам'яна будівля в селі. Фабрика була націоналізована у 1918 році і ліквідована рішенням Шелкотреста в 1929 році. У 1933 році на місці колишньої шовкоткацької фабрики створений завод «Радіолампа». З цього моменту Фрязіно стає центром електронної промисловості. У 1943 році відкривається перший науково-дослідний інститут (НДІ) з дослідним заводом, згодом їх число збільшується до п'яти. У 1955 році розпочато будівництво філії Інституту радіоелектроніки АН СРСР.

У радянські часи містоутворюючими підприємствами були НДІ, що працювали на військове замовлення. З розпадом СРСР ці інститути були змушені скоротити більшість співробітників. У порядку конверсії оборонних НДІ були створені підприємства: в 1993 році — «Істок-Система», виробник медичного обладнання під торговою маркою «Гастроскан», в 1994 — «Істок-Аудіо», виробник слухових апаратів. Крім електронної і медичної галузі в місті існує кондитерська промисловість, а також чаєфасувальна фабрика компанії «Майський чай».

ТранспортРедагувати

Місто розташоване на 24-му кілометрі Щолковського шосе (на 7-му Фряновського). Місто має 2 автовокзали, розташованих на вул. Польовий та вул. Московській.

У місті діють 3 міських автобусних маршрути і стільки ж маршрутних таксі. Крім цього, через місто проходять 10 приміських маршрутів автобусів (у тому числі і з Москви). Усередині міста є декілька різних служб таксі.

Також у місті є залізнична станція і 2 пасажирські платформи (Фрязіно-Товарна і Фрязіно-Пасажирська, що є кінцевою).

Від Москви можна дістатися двома способами:

ОсвітаРедагувати

В 1912 році відкрита перша школа, на початок 2000-их у місті 7 шкіл, у тому числі 5 загальноосвітніх, гімназія та ліцей. До кінця 1980-их років 20 % жителів мали вищу освіту, серед них — 460 кандидатів і 77 докторів наук, 2 академіки, 120 лауреатів Ленінської і Державної премій СРСР та Росії.

Архітектура, пам'яткиРедагувати

На східній околиці міста, на березі річки Любосєєвки, — колишня садиба Гребньова (1780—1790-их років реконструйована в 18171823 роках).

Відомі людиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Аркуш карти N-37-5 Ногинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. Дані перепису Росії 2010 року
  2. Указ Президента РФ от 29 декабря 2003 года № 1531 «О присвоении статуса наукограда Российской Федерации г. Фрязино Московской области» [1] Архівовано 21 липень 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  3. Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Профиздат, 2000. — С. 281.
  4. Дані перепису населення Росії 2002 року

ПосиланняРедагувати