Вікіпедія

Фридерик Таданір

Фридерик Таданір (Fryderyk Tadanier, 18 січня 1892, Кам'янка-Бузька — 1 листопада 1960, Краків) — польський архітектор.

Фридерик Таданір
Народження 18 січня 1892(1892-01-18)
Смерть 1 листопада 1960(1960-11-01) (68 років)
Поховання Раковицький цвинтар
Країна
(підданство)		  Республіка Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Краків
CMNS: Фридерик Таданір у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 18 січня 1892 року в Кам'янці-Струмиловій (тепер Кам'янка-Бузька)[1] в сім'ї Адольфа Таданіра.[2] У лютому 1915 року закінчив Львівську політехніку. У 1915—1916 роках проходив практику у Львові в бюро Івана Левинського. Від 1923 року працював у Кракові з Вацлавом Кшижановським, а від 1926 — з Адольфом Шишко-Богушем і Єжи Струшкевичем. 1927 року здав екзамен на концесію будівничого.[3] Був головним інженером, а також заступником директора Містопроекту.[4] Член Спілки архітекторів Краківського воєводства[5], член SARP, де входив до правління. У 1936–1939 і від 1952 року викладав у Краківській академії мистецтв. Був членом редакції часопису «Architekt».[4] 15 липня 1955 року відзначений Золотим хрестом заслуги за працю в галузі житлового будівництва.[2] Творчість Таданіра відноситься до поміркованого функціоналізму.

Роботи у Кракові
  • V нагорода на конкурсі ескізних проектів Бібліотеки ягеллонської (1928, спільно з Максимільяном Бурстіном).[6]
  • Перебудова Головної пошти на вулиці Вєлополє, 2 у 1931 році. Початково неоренесансна будівля набула рис стилю ар деко.[7]
  • Будинок на розі площі Інвалідів, 7-8 та алеї Словацького, 2 (1931).[8]
  • Будинки на вулиці Філярецькій, 2, ріг Сенаторської 7 (1932—1933) і Філярецькій, 2а (1931—1932).[9]
  • Житловий будинок на вулиці Шопена, 5 (1933).[9]
  • Житловий будинок на вулиці Серено Фенна, 8 (1935).[10]
  • Повітове управління на вулиці Словацького, 18а/20 (1935—1936, співавтор Стефан Строєк).[4] Вирішене у формах модернізованого класицизму.[11]
  • Комунальна Ощадна каса Краківського повіту на площі Щепанській (1933—1936, співавтор Стефан Строєк).[4]
  • Будинки робітничої колонії і «Dom Społeczny» на вулиці Чарновєйській, 52 (1935—1936).[8]
  • Житловий будинок на вулиці Біскупій, 11 (1937).[10]
  • 5-поверховий житловий будинок Станіслава Сиски на вулиці Серено Фенна, 2, ріг Біскупьої, 9 (1937–1938).[12]
  • Житловий будинок на вулиці святого Марка, 8 (1937—1938). Замовником виступала Комунальна ощадна каса Краківського повіту. Має флігелі, збудовані за проектами інших архітекторів у 1872 і 1930 роках, перебудовані у 1887 і 1901.[10]
  • Адаптація театру «Bagatela» на вулиці Кармелітській, 4 для потреб кінотеатру «Scala» (1938).[4]
  • Найбільший у міжвоєнному Кракові комплекс дешевих житлових будинків кооперативу «Praca» на вулиці Празькій у місцевості Дембніки. Реалізований у 1935—1939 роках. Функціоналістичний Дім соціальної опіки на Празькій, 52. Містив магазини, дошкільний заклад, бібліотеку, театральну залу. Збудований у 1935—1937 роках. Усі проекти створені спільно з Міхалом Закшевським.[11]
  • Житловий будинок на площі Яна Матейка, 2 (1938—1940). Споруджувався під керівництвом архітектора Медарда Стадницького. Скульптурне оздоблення виконав Францішек Кальфас.[13]
  • Житловий будинок на вулиці Казимира Великого, 40 (1940).[9]
  • Будинок залізничної пошти (1947).[4]
В інших населених пунктах
  • Студентський проект Фридерика Таданіра і Калікста Кшижановського, виконаний у 1913–1914 навчальному році під керівництвом Адольфа Шишко-Богуша здобув першу нагороду на конкурсі недорогих будинків для Антоколя у Вільно. Відзначався авангардною асиметричною брилою і відсутністю декору. Публікувався у збірці «Rocznik Architektoniczny»[14]
  • 1913 року, ще як студент відділу архітектури, спільно з Калікстом Кшижановським, Мечиславом Жепецьким, Зигмунтом Шпербером, під керівництвом Адольфа Шишко-Богуша як навчальне завдання виконав заміри синагоги «Золота Роза». Інвентаризаційні креслення доповнені статтею Таданіра видано у щорічнику, присвяченому роботам студентів Політехніки.[15] Того ж року замальовки і результати обмірів експонувались на VI щорічній виставці Союзу студентів архітектури у Львові.[16]
  • Пошта в Ченстохові (1933). Проект Адольфа Шишко-Богуша. Проект детального планування і керівництво спорудженням Фридерика Таданіра.[17]
  • Будинок для управління гміни в Івано-Франковому. Реалізований на місці інженером Б. Вельчером (не пізніше 1922).[18]

Примітки ред.

  1. ↑ Zbroja B. Miasto umarłych. Architektura publiczna Żydowskiej Gminy Wyznaniowej w Krakowie w latach 1868–1939. — Kraków: Wydawnictwo WAM, 2005. — S. 169. — ISBN 83-7318-619-0.
  2. ↑ а б Monitor Polski. — 28 stycznia 1956. — № 7. — S. 97.
  3. ↑ Zbroja B. Miasto umarłych… — S. 135—136.
  4. ↑ а б в г д е Makowska B. Modernistyczne kamienice w Krakowie zaprojektowane przez Fryderyka Tadaniera // Architektura pierwszej połowy XX w. i jej ochrona w Gdyni i w Europie. — Gdynia, 2011. — S. 137. — ISBN 978-83-907114-9-2. — (Modernizm w Europie — modernizm w Gdyni. — № 2).
  5. ↑ Spis członków z nowemi adresami // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61.
  6. ↑ Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 10. — S. 127; Różne // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 7. — S. 275.
  7. ↑ Makowska B. Modernistyczne kamienice… — S. 137; Zbroja B. Miasto umarłych… — S. 136.
  8. ↑ а б Makowska B. Modernistyczne kamienice… — S. 138.
  9. ↑ а б в Makowska B. Modernistyczne kamienice… — S. 141.
  10. ↑ а б в Makowska B. Modernistyczne kamienice… — S. 139.
  11. ↑ а б Zbroja B. Miasto umarłych… — S. 136.
  12. ↑ Makowska B. Modernistyczne kamienice… — S. 138–139.
  13. ↑ Makowska B. Modernistyczne kamienice… — S. 139—141.
  14. ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 406—407, 431. — ISBN 83-88372-29-7.
  15. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 428.
  16. ↑ Kronika // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 180.
  17. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 7. — S. 206.
  18. ↑ Architekt. — 1922. — № 1. — S. 5.

Джерела ред.

  • Makowska B. Modernistyczne kamienice w Krakowie zaprojektowane przez Fryderyka Tadaniera // Architektura pierwszej połowy XX w. i jej ochrona w Gdyni i w Europie. — Gdynia, 2011. — S. 137—142. — ISBN 978-83-907114-9-2. — (Modernizm w Europie — modernizm w Gdyni. — № 2).
  • Zbroja B. Miasto umarłych. Architektura publiczna Żydowskiej Gminy Wyznaniowej w Krakowie w latach 1868—1939. — Kraków: Wydawnictwo WAM, 2005. — S. 135—138, 169. — ISBN 83-7318-619-0.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фридерик_Таданір&oldid=38220731