Франческо Пандольфіні (італ. Francesco Pandolfini; 22 листопада 1833, Терміні Імерезе — 15 лютого 1916, Мілан) — італійський оперний співак, один з кращих баритонів кінця дев'ятнадцятого століття. Батько співачки Анжеліки Пандольфіні.

Франческо Пандольфіні
Основна інформація
Дата народження22 листопада 1833(1833-11-22) або 22 листопада 1836(1836-11-22)[1]
Місце народженняПалермо, Королівство Італія або Терміні-Імерезе, Провінція Палермо, Сицилія, Королівство Італія[1]
Дата смерті15 лютого 1916(1916-02-15)[2][1]
Місце смертіМілан, Королівство Італія[1]
ГромадянствоКоролівство Обох Сицилій і Королівство Італія
Професіїоперний співак
Співацький голосбаритон
Інструментивокал[d]

Навчався у Флоренції у Луїджі Ваннуччіні і Джорджо Ронконі. Дебютував на сцені в 1859 в Пізі, потім співав у театрах Генуї, Турина, Риму, Монте-Карло, в міланському Ла Скала, лондонському Ковент-Гардені, неаполітанському Сан-Карло. У 1871 виконав партію Амонасро в італійській прем'єрі «Аїди» Верді, в 1874 — партію князя Арнольдо в прем'єрі опери Понк'єллі «Литовці». Співав також Альфонса в «Фаворитці» і Северо в опері «Полієвкт» Доніцетті, Ріголетто в однойменній опері Верді, Дона Карлоса в його ж «Ернані», Нелюско в «Африканці» Меєрбера, Рікардо в «Пуританах» Белліні та ін.

У 1877 році в Парижі взяв участь у прем'єрі опери «Zilia o odio et amore» кубинського композитора Гаспара Вільяте-і-Монтес разом з Енріко Тамберліком, Нанетою і з Оленою Санс-і-Мартінес де Арізала.

При прощальному виступі в 1890 в Римі виконав партію Альфіо в «Сільській честі» Масканьї.

Примітки

ред.
  1. а б в г Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

ред.