Джорджо Ронконі
Джорджо Ронконі (Giorgio Ronconi, 6 серпня 1810, Мілан — 8 січня 1890, Мадрид) — італійський співак (баритон) і музичний педагог.
Джорджо Ронконі | |
---|---|
Народився | 6 серпня 1810[1][2][3] Мілан, Італійське королівство (Наполеонівське)[4][3] |
Помер | 8 січня 1890[1][2][3] (79 років) Мадрид, Іспанія[4][3] |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | оперний співак, музичний педагог |
Знання мов | італійська[5] |
Заклад | Мадридська консерваторія |
Син і учень Доменіко Ронконі, брат Феліче і Себастьяно Ронконі.
Дебютував 1831 року в Павії в партії барона Вальдебурго в опері Вінченцо Белліні «Іноземка». У 1830-40-і роки Ронконі вважався одним із провідних співаків Італії. 8 жовтня 1837-го він одружився з сопрано Ельгерра Джанноне в Неаполі. За деякими даними, Джорджо Ронконі виступав в Ліцейському театрі й Королівському театрі в Лондоні. Він був першим виконавцем головної партії в опері Джузеппе Верді «Набукко» (1843), ключових партій в семи операх Гаетано Доніцетті. У 1842 році з великим успіхом співав у Англії.
У пізні роки викладав в Мадридській консерваторії та у власній школі співу в Гранаді.
Література
ред.- Джорджо Ронконі // Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.17
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116607122 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.