Франц Йозеф Герман Міхаель Марія фон Папен (нім. Franz Joseph Hermann Michael Maria von Papen, 18791969; Аудіо Franz Joseph Hermann Michael Maria von Papenопис файлу) — німецький політичний діяч і дипломат.

Франц фон Папен
Франц фон Папен
Flag of Germany.svg Рейхсканцлер Веймарської республіки
1 червня 1932 — 17 листопада 1932
Президент Пауль фон Гінденбург
Попередник Генріх Брюнінг
Наступник Курт фон Шлейхер
Flag of Germany.svg Віце-канцлер Німеччини
30 січня 1933 — серпень 1934
Попередник Герман Дітріх
Наступник посаду скасована (до 1949)
Народився 29 жовтня 1879(1879-10-29)
Верле,
Вестфалія, Німецька імперія
Помер 2 травня 1969(1969-05-02) (89 років)
Оберзасбах,
Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина
Похований Валлерфанген
Національність німець
Політична партія Партія Центру
3 червня 1932 — безпартійний)
Релігія католик
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Меджида 3 ступеня
Галліполійська зірка
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Підпис Franz von Papen signature.svg

ЖиттєписРедагувати

Франц фон Папен народився 29 жовтня 1879 року в Вестфалії у місті Верле в сім'ї великого землевласника, що походив із стародавнього німецького лицарського роду. До Першої світової війни був офіцером Генштабу. В 19131915 рр. — військовий аташе в США, звідки був висланий за шпигунство і підривну діяльність. Після цього служив спочатку на Західному фронті. В 1916 році виступав посередником між німецьким урядом та ірландськими повстанцями-республіканцями з питань постачання зброї, яке було використане ними проти британської армії. Потім, з 1917 р., служив офіцером Генштабу на Близькому Сході в званні майора османської армії в Палестині. В 1918 повернувся до Німеччини і звільнився з армії в чині підполковника.

 
Франц фон Папен — військовий аташе посольства Німеччини в США. 1914

В 19211932 депутат прусського ландтагу від католицької партії Центру; належав до її крайнього правого крила. На президентських виборах 1925 р. здивував свою партію, підтримавши кандидатуру Пауля фон Гінденбурга від партії Центру Вільгельма Маркса.

З 1 червня по 2 грудня 1932 р. очолював уряд, що об'єктивно сприяло посиленню позицій нацистів Німеччині. Брав активну участь у встановленні в січні 1933 р. нацистської диктатури і увійшов до кабінету Гітлера на посаді віце-канцлера.

Проте незабаром, 17 червня 1934 р., виступив у Марбурзькому університеті з промовою на підтримку поглядів консервативних сил рейхсверу, фінансової та ділової еліти Німеччини, незадоволених нацистською соціалістичною риторикою і екстремізмом (так звана «Марбурзька промова»). Критика розлютила верхівку нацистської партії і Адольфа Гітлера, а реакцією стала ніч довгих ножів — розгром верхівки штурмових загонів (СА). Найближчі соратники фон Папена були також вбиті, проте сам він не постраждав завдяки підтримці фон Гінденбурга.

З липня 1934 по березень 1938 р. фон Папен служив послом в Австрійській республіці і сприяв здійсненню аншлюсу. Потім, займаючи в 19391944 рр. посаду посла в Туреччині, фон Папен прагнув привернути її до числа союзників Третього Рейху. У зв'язку з цим на нього було влаштовано замах агентами радянської розвідки, який, однак, не увінчався успіхом. У ході війни гітлерівський уряд намагався призначити фон Папена послом Третього Рейху при папському престолі, однак папа Пій XII відхилив цю пропозицію.

У квітні 1945 у фон Папен був арештований в Рурі військовою адміністрацією 9-ї армії США. В 1946 р. постав перед судом Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, але був виправданий. Проте в лютому 1947 р. знов постав перед комісією з денацифікації і засуджений до восьми років в'язниці як головний воєнний злочинець.

В 1950-ті роки фон Папен безуспішно намагався знову зайнятися політикою. На схилі років жив в замку Бенценхофен (Верхня Швабія) і опублікував безліч книг і спогадів, в яких намагався виправдати політику, що проводилася ним в 1930-ті роки, наводячи паралелі між цим періодом і початком холодної війни.

Франц фон Папен помер 2 травня 1969 р. в Оберзасбсі (Баден).

НагородиРедагувати

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати