Франц Враніцкі

австрійський політик

Франц Враніцкі (нім. Franz Vranitzky; 4 жовтня 1937 року, Відень) — австрійський державний і політичний діяч. Член Соціал-демократичної партії Австрії, восьмий федеральний канцлер Австрії.

Франц Враніцкі
нім. Franz Vranitzky
Франц Враніцкі
Франц Враніцкі
Franz Vranitzky
8 Федеральний канцлер Австрії
16 червня 1986 — 28 січня 1997
ПопередникФред Зіновац
НаступникВіктор Кліма

Народився4 жовтня 1937(1937-10-04)[1][2][…] (87 років)
Відень, Федеративна держава Австрія
Відомий якполітик, баскетболіст, економіст, банкір
Місце роботиФедеральний уряд Австрії і ОБСЄ
КраїнаАвстрія
Alma materВіденський економічний університет
Політична партіяСоціал-демократична партія Австрії
Релігіякатолицька церква
Нагороди
Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany орден Білого лева Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Grand Cross of the Order of Orange-Nassau
Міжнародна премія імені Карла Великого
Баварський орден «За заслуги»

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] (1993)

Fulbright Prized (1995)

почесний громадянин Відняd (4 жовтня 2017)

Підпис

Ранні роки та початок кар'єри

ред.

Сином ливарника, Франц Враніцкі зростав та жив у небагатій сім'ї. У гімназії вивчав економіку, закінчив навчання у 1960 році. У молодості Враніцкі грав у баскетбол і був членом збірної Австрії.

У 1962 році він став членом Соціал-демократичної партії Австрії. У тому ж році він одружився з Крістін Крістен і згодом став батьком двох дітей. З 1976 року працював у банківському секторі. Міністр фінансів у кабінеті Фреда Зіноваца у 1984–1986 роках.

Після відставки Зіноваца з постів лідера СПА й Федерального канцлера, очолив соціалістів і уряд країни.

Канцлер Австрії

ред.

Перший кабінет Враніцкі було сформовано, як це вже тривало багато років, із соціалістів та представників Австрійської партії свободи. Однак у вересні 1986 року новим лідером партії свободи був обраний Йорг Гайдер, відомий своїми радикальними націоналістичними поглядами. Через принципову відмову співпрацювати з Гайдером Враніцкі негайно розірвав коаліцію[4].

За результатами виборів Враніцкі сформував кабінет «великої коаліції», що складалась із представників двох найбільших сил в країні — соціалістів та народників[5]. «Велика коаліція» мала правити країною до 2000 року, і знову з 2007 року, вже після того, як Враніцкі полишив політичну арену.

У 1991 році Враніцкі був одним з ініціаторів перейменування Соціалістичної партії на Соціал-демократичну.

Після закінчення холодної війни, Франц Враніцкі був зосереджений на просуванні відносин з країнами Східної Європи й членства в Європейському Союзі. Після референдуму 12 червня 1994 року, на якому 66 % населення проголосували за вступ в ЄС, Австрія приєдналася до Європейського союзу в січні 1995 року. Військовий нейтралітет Австрії, який підтримувався під час холодної війни, було підтверджено в процесі.

В січні 1997 року Враніцкі пішов у відставку поста канцлера і голови партії.[6]

Подальша діяльність

ред.

Після відставки Франц Враніцкі виконував функції глави місії ОБСЄ в Албанії. У червні 2005 року він віддав одну зі своїх нирок дружині Крістін, яка мала хронічну ниркову недостатность.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Beyrl M., Filzmaier P., Perlot F. Encyclopædia Britannica
  2. Discogs — 2000.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Israel extends olive branch to new Austrian chancellor. Ottawa Citizen. 24 червня 1986. с. 8. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  5. Austria: The Past's Long Shadow. Time. 29 вересня 1986. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 30 січня 2010.
  6. After 10 Years, Austria Leader Is Resigning. The New York Times. 19 січня 1997. Процитовано 30 січня 2010.
  7. Указ Президента Республіки Казахстан від 7 вересня 2004 року № 1433 «Про нагородження орденом „Достик“ I ступенб Ф. Враніцкі».

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.
Попередник:
Фред Зіновац
Федеральний канцлер Австрії
19861997
Наступник:
Віктор Кліма