Францішек Дубравський
Францішек Дубравський з Дубравки гербу Сас (пом. 1665) — маршалок сеймовий 1654 р. та коронаційний 1649 р., підстароста, підкоморій перемишльський, полковник посполитого ополчення Руського воєводства під час повстання Хмельницького, каптуровий суддя. Перемишльської землі 1648 р.[1].
| Францішек Дубравський | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1665 |
| Країна |  Річ Посполита |
| Діяльність | дипломат |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], депутат[d], Маршалок Сейму Речі Посполитої і скарбник перемиськийd |
| Рід | Q63531335? |
Депутат Вишенського сеймику на надзвичайних сеймах 1637 і 1647 років[2]. Депутат надзвичайного сейму 1637, 1638, 1646, 1647 років[3]. У 1648 році брав участь у комісії, яка під головуванням Адама Киселя намагалася домовитися з Богданом Хмельницьким. Депутат сейму 1649/1650 рр. від Вишенського сеймика Руського воєводства[4]. У 1651 році як посланець він їздив до князя Трансільванії Дєрдя I Ракоці, щоб переконати його укласти союз з Польщею. Того ж року він став депутатом Головного коронного трибуналу. Під час шведського потопу залишався вірним королю Яну II Казимиру. У 1657 р. деякий час був комендантом перемишльським.
Був маршалком зборів Руського воєводства у: 1642, 1645, 1646, 1647, 1650, 1657 роках[5].
Депутат Вишенського сейму на коронаційному 1649, 1649/1650, 1650, звичайному 1654, 1658 років[6].
На сеймі 1649/1650 рр. він був призначений з парламентського кола комісаром Люблінської військової комісії, яка мала займатися виплатою непогашених грошей війську[7].
Його син був перемишльським єпископом-суфраганом — Павло Костянтин Дубравський.
Бібліографія
ред.- Władysław Czapliński, Franciszek Dubrawski, w: Polski Słownik Biograficzny, 1939-1846, t. V, s. 438—439.
Посилання
ред.- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. T. 21. Lauda sejmikowe. T. 2. Lauda wiszeńskie 1648—1673 r., Lwów 1911, s. 15.
- ↑ Przemysław Paradowski, W obliczu «nagłych potrzeb Rzeczypospolitej». Sejmy ekstraordynaryjne za panowania Władysława IV Wazy, Toruń 2005, s. 245.
- ↑ Jan Dzięgielewski, Izba poselska w systemie władzy Rzeczypospolitej w czasach Władysława IV, Warszawa 1992, s. 165.
- ↑ Łucja Częścik, Sejm warszawski w 1649/50 roku, 1978, s. 148.
- ↑ . Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. T. 20. Lauda sejmikowe. T. 1. Lauda wiszeńskie 1572—1648 r., Lwów 1909, s. XXVI.
- ↑ Stefania Ochmann-Staniszewska, Zdzisław Staniszewski, Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo — doktryna — praktyka, tom II, Wrocław 2000, s. 342.
- ↑ Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 129.