Посольська ізба

Посольська ізба, чи Посольська палата^[1] (букв.«Палата депутатів» пол. Izba Poselska) — нижня палата сейму Королівства Польського, а після — Речі Посполитої, що складалася з обраних шляхтою на сеймиках депутатів (послів). Посольська ізба була одним з трьох станів (поряд з сенатом та королем), що становили Сейм Речі Посполитої.

Посольська ізба в королівському замку у Варшаві (1570—1680)

Посольська ізба в королівському замку у Варшаві (1698)

Сформувалася як представництво земських сеймиків шляхти. Спочатку послів обирали, зокрема, земські сановники. З середини 16 ст. це право мала тільки шляхта.

Після Люблінської унії, що об'єднала Корону Королівства Польського з Великим князівством Литовським в одну державу Річ Посполиту, у посольській ізбі було 170 депутатів, у тому числі 48 з Великого князівства Литовського. До середини XVIII століття кількість депутатів збільшилася^[2].

Допускалася присутність депутатів від великих міст (Кракова і Вільна, пізніше також Любліна, Львова, Данцига і Кам'янця-Подільського), проте без права голосу.

ПриміткиРедагувати

↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — К. : Наукова думка, 1994. — Т. V. — С. 323, 327.
↑ Дмітрачков П. Ф. З історії розвитку державності на білоруських землях (друга половина XVI-XVIII ст.) // Беларуская думка. — 07, 2009.

ДжерелаРедагувати

П. М. Сас. Вальний сейм / ЕІУ1. — С. 430—431.

[1] Грушевський М. Історія України-Руси. — К. : Наукова думка, 1994. — Т. V. — С. 323, 327.

[Дмітрачков-2] Дмітрачков П. Ф. З історії розвитку державності на білоруських землях (друга половина XVI-XVIII ст.) // Беларуская думка. — 07, 2009.

[1]

[2]