Французька Екваторіальна Африка


Французька Екваторіальна Африка (фр. Afrique Équatoriale Française, AEF) — федерація колоніальних володінь Франції в центральній Африці у 1910-1958 рр. Між річкою Конго й пустелею Сахара.

Afrique équatoriale française
Французька Екваторіальна Африка
Французька колонія
1910 – 1958
Прапор Французька Екваторіальна Африка
Прапор
Французька Екваторіальна Африка: історичні кордони на карті
Французька Екваторіальна Африка: історичні кордони на карті
СтолицяБраззавіль
Мови{{{common_languages}}}
РелігіїКатолицизм
Державний устрійФедерація
Генерал-губернатори 
• 1908-17
Мартіал Генрі Мерлін
• 1951-57
Поль Луї Габріель Шаве
Верховні комісари 
• 1957-58
Поль Луї Габріель Шаве
• 1958
П'єр Мессмер
Історія 
• Засновано
15 січня
• Ліквідовано
вересень
Населення
ВалютаCFA франк
Попередник
Наступник
Убангі-Шарі
Чад
Габон
Середнє Конго
Центральноафриканська республіка
Чад
Габон
Республіка Конго
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Французька Екваторіальна Африка
Політичні структури Сахеля
XI-XIII ст.
Імперія ГанаКанемТекрур
XIII-XVIII ст.
Джолоф (Волоф) • Імперія МаліІмперія Сонгаї
МосиМіста-держави хаусаБагірмі
ВаданДарфурський султанатСеннар
БорнуСокотоМасинаТакедда
XIX-XX ст.
(Колонії)
Британська колонія Нігерія
Судан (колонія)Французька Західна Африка
Французька Екваторіальна Африка
XX ст.
(Незалежні держави)
СенегалМавританіяБуркіна-Фасо
МаліНігеріяНігер
КамерунЧадСуданЕритрея

Заснована в 1910 році, до складу федерації входили Габон, Середнє Конго (тепер Республіка Конго), Убангі-Шарі (тепер Центральноафриканська республіка), Чад1920 р.).

Столиця (резиденція губернатора) — БраззавільКонго).

У 1911 р. в результаті Агадирської кризи Франція втратила частину території, яка ввійшла до Німецького Камеруну, але після поразки Німеччини у Першій Світовій війні ця територія була повернена Франції.

Під час Другої Світової війни Французька Екваторіальна Африка підтримувала сили «Вільної Франції», за винятком Габона, який був підконтрольний уряду Віши до листопада 1940 р. Після проведення Габонської операції перейшов під контроль уряду Шарля де Голля.

У 1958 р. на референдумі території висловилися за автономію, у 1959 р. утворили Союз Республік Центральної Африки, а в серпні 1960 р. стали повністю незалежними.

Посилання

ред.