Франхті (грец. Σπήλαιον Φράγχθη) — печера у Греції (східний Пелопоннес), де знайдені одні з найдревніших слідів перебування людини в цьому регіоні (7600 р. до н. е.)[2][3].

Франхті

37°25′20″ пн. ш. 23°07′52″ сх. д. / 37.42241300002777393° пн. ш. 23.13128600002777802° сх. д. / 37.42241300002777393; 23.13128600002777802Координати: 37°25′20″ пн. ш. 23°07′52″ сх. д. / 37.42241300002777393° пн. ш. 23.13128600002777802° сх. д. / 37.42241300002777393; 23.13128600002777802
Країна Греція
Розташування Ermionida Municipalityd
Тип печера і археологічна пам'ятка
Дата заснування неправильна дата (досяжна точність)[1]

Франхті. Карта розташування: Греція
Франхті
Франхті
Франхті (Греція)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Печера була населена не менше ніж 20 тис. років тому, в епоху палеоліту, а потім мезоліту і неоліту (така тривала послідовність майже унікальна — як аналоги можна навести культуру Бельбаши в Туреччині або Коніспольські печери в Албанії). Люди пішли бл. 3000 р. до н. е. Франхті — одно з небагатьох місць у світі, де люди безперервно жили упродовж такого тривалого періоду[2]. З цієї причини Франхті є унікальним джерелом по доісторичній хронології Греції.

Основним зайняттям мешканців Франхті було рибальство. У печері знайдено кістки риб, що мешкають далеко від берега, що вказує на наявність навичок мореплавства[4] і зближує жителів Франхті з культурою Імпрессо. Крім того, у печері є сліди кераміки (посудини для зберігання зерна)[5]. Спочатку люди збирали урожай мигдаля, фісташок і бобових[6], а після 10500 р. до н. е. також овес і ячмінь. Після 7300 р. до н. е. у дієті з'явилася також дика груша[2]. Ці рослини в цьому регіоні не ростуть, деякі з них безперечно мають походження з Малої Азії. Припускається, що мешканці печери розводили бобові і горіхи раніше, ніж почали обробляти зернові. Тим самим Франхті — житло прадавніх землеробів Європи.

Кам'яні знаряддя праці і зброю виготовляли з обсидіану, який видобували на острові Мілос в Егейському морі[2], понад за 100 км від берега, що так само, як і характер улову, свідчить про навички навігації у відкритому морі. Датування обсидіану показало, що мілоський обсидіан потрапив до Франхті близько 15 тисяч років тому.[7] Культурну пшеницю і домашніх тварин почали розводити бл. 6000 р. до н. е.

Див. також ред.

Ресурси Інтернету ред.

Виноски ред.

  1. https://www.academia.edu/1129937/Douka_K._Perles_C._Valladas_H._Vanhaeren_M._Hedges_R.E.M._2011._Franchthi_Cave_revisited_the_age_of_the_Aurignacian_in_south-eastern_Europe._Antiquity_85_1131_1150
  2. а б в г Archaeological Sites. Архів оригіналу за 27 січня 2010. Процитовано 13 червня 2015. 
  3. До приходу індоєвропейців. Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 13 червня 2015. 
  4. Палеоліт і мезоліт. Архів оригіналу за 17 травня 2003. Процитовано 17 травня 2003. 
  5. Homo habilis — людина уміла. Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 13 червня 2015. 
  6. hb3284/is n263 v69/ai n28659395 T. Cullen, Mesolithic mortuary ritual at Franchthi Cave, Greece. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 9 липня 2012. 
  7. Volcanic Artifacts Imply Ice-Age Mariners in Prehistoric Greece | Research — ISNS. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 13 червня 2015.