Формула сумування Абеля

формула в теорії чисел для оцінення сум рядів

Фо́рмула суму́вання А́беля, яку ввів норвезький математик Нільс Генрік Абель, часто застосовується в теорії чисел для оцінення сум скінченних і нескінченних рядів.

Формула

ред.

Нехай   — послідовність дійсних або комплексних чисел і   — неперервно диференційовна на промені   функція. Тоді

 

де

 

В загальному випадку, якщо   є неперервно диференційовною на   то

 

Якщо часткові суми ряду   обмежені, а  , то граничним переходом можна отримати таку рівність

 
Доведення
Подамо обидві частини рівності як функції від  . По-перше, зауважимо, що з   рівність істинна (інтеграл перетворюється в нуль). По-друге, за нецілих   обидві частини можна продиференціювати, отримавши правильну рівність. Нарешті, при цілому   ліва частина має стрибок  , такий самий стрибок має функція  , а інтеграл неперервний, тобто має стрибок рівний нулю. Таким чином, формулу доведено для всіх  .

Приклади

ред.

Стала Ейлера — Маскероні

ред.

Для   і   легко бачити, що   тоді

 

переносячи в ліву частину логарифм і переходячи до границі, отримуємо вираз для сталої Ейлера — Маскероні:

 , де   — дробова частина число  .

Подання дзета-функції Рімана

ред.

Для   і   аналогічно   тоді

 

Цю формулу можна використовувати для визначення дзета-функції в області   оскільки в цьому випадку інтеграл збігається абсолютно. Крім того, з неї випливає, що   має простий полюс із лишком 1 у точці s = 1.

Сумування Ейлера — Маклорена

ред.

У загальному випадку, якщо   є неперервно диференційовною на   і всі   (тоді також  ) то:

 

Для доведення останньої рівності використано інтегрування частинами.

Рівність

 

називається формулою сумування Ейлера — Маклорена. Якщо   є цілими числами, то вона є найпростішим випадком формул Ейлера — Маклорена. Дана формула часто використовується у аналітичній теорії чисел. Зокрема приклади вище є частковими випадками цієї формули.

Інший важливий приклад застосування можна отримати, якщо взяти   і   Тоді

 

Перший доданок у правій частині є рівним   а два інші є   Отже остаточно:

 

Посилання

ред.
  • Apostol, Tom (1976), Introduction to Analytic Number Theory, Undergraduate Texts in Mathematics, Springer-Verlag