Вікіпедія

Фернанду Монтейру ді Каштру Сороменью

письменник

Ферна́нду Монте́йру ді Ка́штру Сороме́нью (порт. Fernando Monteiro de Castro Soromenho; *31 січня 1910(19100131) Чінде, Мозамбік — †18 червня 1968б Сан-Паулу, Бразилія) — португальський, ангольський і мозамбіцький письменник; португальський журналіст, літературознавець, історик, фольклорист, етнограф і етнолог. Як португальський письменник є представником неоралізму, також є романістом ангольської літератури[3], пропагандистом і популяризатором ангольської культури[4].

Фернанду Монтейру ді Каштру Сороменью
Народився 31 січня 1910(1910-01-31)[1]
Chinde Districtd, Замбезія, Мозамбік
Помер 18 червня 1968(1968-06-18)[1] (58 років)
Сан-Паулу, Бразилія
Країна  Португалія
Діяльність журналіст, антрополог, письменник, етнограф
Знання мов португальська[2]
Заклад Університет Вісконсин-Медісон

З життєпису ред.

Фернанду Монтейру ді Каштру Сороменью народився в Мозамбіку, а у віці 1-го року був перевезений до Анголи. Син Артура Ернесту Каштру Сороменью (Artur Ernesto de Castro Soromenho), губернатора Лунди, і Стели Фернансоле ді Леса Монтейру (Stela Fernançole de Leça Monteiro) з Кабо-Верде (рід походив з Порту). У період від 1916 до 1925 року отримував початкову та середню освіту в Лісабоні.

Повернувшись до Анголи, працював у Алмазній компанії Анголи, а потім став частиною колоніальної бюрократії (адмінкорпусу) Анголи, служачи на сході колонії. Згодом став редактором газети Diário de Luanda. У 1937 році повернувся в Лісабон, співпрацюючи в різній періодиці: тижневий додаток Humanidade газети Diário Popular, газети і часописи A Noite, Jornal da Tarde, O Século, Seara Nova, O Diabo, O Primeiro de Janeiro і Dom Casmurro. Його авторські публіцистичні матеріали з'являлись також у хроніці про «португальських дослідників в Африці», № 12 тижневика Mundo Literário (1946–1948)[5] та у португальсько-бразильському журналі Atlântico[6].

У 1949 році він одружився з Мерседес де ла Куеста (Mercedes de la Cuesta) в Аргентині.

Через непримиренну критику режиму Салазара Каштру Сороменью був змушений виїхати до Франції в 1960 році. Пізніше він поїхав до Сполучених Штатів Америки, де був професором Університету Вісконсину та викладав курс португальської літератури.

Ф. М. Каштру Сороменью повернувся до Франції у серпні 1961 року та співпрацював з журналами Présence Africane та Révolution.

У грудні 1965 року емігрував до Бразилії, де і помер.

У Бразилії Каштру Сороменью читав курси на філософсько-філологічних факультетах Університету Сан-Паулу та Університету Араракуари.

Каштру Сороменью також присвятив себе вивченню ангольської етнографії: був одним із засновників Центру африканських досліджень Університету Сан-Паулу.

Бібліографія ред.

  • Lendas negras (казки) (1936)
  • Nhari: o drama da gente negra (оповідання і новели) (1938)
  • Imagens da cidade de S. Paulo de Luanda (1939)
  • Noite de angústia (роман) (1939)
  • Homens sem caminho (роман) (1941)
  • Sertanejos de Angola (історія) (1943)
  • A aventura e a morte no sertão: Silva Pôrto e a viagem de Angola a Moçambique (історія) (1943)
  • Rajada e outras histórias (оповідання) (1943)
  • A expedição ao país do oiro branco (історія) (1944)
  • Mistérios da terra (етнографія) (1944)
  • Calenga (казки) (1945)
  • A maravilhosa viagem dos exploradores portugueses (етнографія) (1946)
  • Terra morta (роман) (1949)
  • Samba (казка) (1956)
  • A voz da estepe (казка) (1956)
  • Viragem (роман) (1957)
  • Histórias da terra negra (фольклор, оповідання і наукова розвідка) (1960) // в СРСР був здійснений переклад російською, увійшов до книги: Истории Черной Земли. Сказки и легенды Анголы. М.: Наука ГРВЛ, 1975б 264 с. — С. 114-162
  • Portrait: Jinga, reine de Ngola et de Matamba (1962)
  • A chaga (роман) (1970)

Примітки ред.

  1. ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Andrade, F. C., 1988. Pró-memória. In: Álvaro Macieira, Castro Soromenho – cinco depoimentos. União dos Escritores Angolanos, 1988. "Castro Soromenho – Biografia". Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  4. ↑ Некрасова Л. В. Предисловие // Истории Черной Земли. Сказки и легенды Анголы. М.: Наука ГРВЛ, 1975б 264 с. — С. 7
  5. ↑ Ficha histórica: Mundo literário : semanário de crítica e informação literária, científica e artística (1946-1948) (PDF). Hemeroteca Municipal de Lisboa. 27-01-2014. Архів оригіналу (pdf) за 27 вересня 2014. Процитовано 03 de Novembro de 2014.
  6. ↑ Ficha histórica:Atlântico: revista luso-brasileira (1942-1950) (PDF). Hemeroteca Municipal de Lisboa. 12 de Outubro de 2012. Архів оригіналу (pdf) за 27 травня 2020. Процитовано 25 de Novembro de 2019.

Джерела, посилання та література ред.

  • Некрасова Л. В. Предисловие // Истории Черной Земли. Сказки и легенды Анголы. М.: Наука ГРВЛ, 1975б 264 с. — С. 7-9 (рос.)
  • Книги Каштру Сороменью на Google Books
  • Literatura Portuguesa no Mundo (Porto Editora, ISBN 972-0-01252-8) (порт.)
  • Grande Enciclopédia Universal (Durclub, S.A. – Correio da Manhã, ISBN 84-96330-18-4) (порт.)
  • A Enciclopédia (Editorial Verbo – Jornal Público, ISBN 972-22-309-7) (порт.)
  • BASTIDE, R. L´Afrique dans l´œuvre de Castro Soromenho (фр.)
  • BEIRANTE, C. Castro Soromenho - um escritor intervalar (Lisboa, 1989) (порт.)
  • MOSER, G. M. Castro Soromenho, an Angolan realist. In: Essays in portuguese literature (1969) (англ.)
  • MOURÃO, Fernando A. A. A sociedade angolana através da literatura (São Paulo, 1978) (порт.)
  • MOURÃO, Fernando A. A. e QUEMEL, Maria A. R. Contribuição a uma bio-bibliografia sobre Fernando Monteiro de Castro Soromenho (Centro de Estudos Africanos, Universidade de São Paulo, São Paulo - 1977) (порт.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фернанду_Монтейру_ді_Каштру_Сороменью&oldid=35556269