Відкрити головне меню

Феодо́сій (Кове́рнинський, єпи́скоп Арха́нгельський і Холмого́рський (Коверницький[1]; 20 січня 1895, с. Шкірянці — 27 травня 1980, м. Київ) — архієрей Російської православної церкви та її Українського екзархату. Хіротонізований у єпископа 1945 року. Очолював Чернівецьку та Кіровоградську єпархії Українського екзархату, а також Архангельську єпархію Російської православної церкви.

Феодосій (Ковернинський)
Єпископ Архангельський і Холмогорський
16 листопада 1953 — 17 лютого 1956
Церква: Російська православна церква
Попередник: Гавриїл (Огородников)
Наступник: Никандр (Вікторов)
2-й Єпископ Кіровоградський і Миколаївський
12 грудня 1947 — 21 жовтня 1949
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Михаїл (Рубинський)
Наступник: Євстратій (Подільський)
Єпископ Чернівецький і Буковинський
25 лютого 1945 — 12 грудня 1947
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Дамаскін (Малюта)
Наступник: Андрій (Сухенко)
 
Альма-матер: Кивська духовна семінарія
Національність: Українець
Ім'я при народженні: Євфимій Павлович Ковернинський
Народження: 20 січня 1895
Шкірянці
Смерть: 27 травня 1980
м. Київ
Похований: Святошинське кладовище, Київ
Священство: 1916?
Чернецтво: 22 лютого 1945
Єп. хіротонія: 25 лютого 1945

Зміст

БіографіяРедагувати

ЮністьРедагувати

Євфимій (Євтимій) Павлович Ковернинський народився 20 січня 1895 року в с. Шкірянці, нині Білоцерківського району, Київської області у багатодітній родині священика.

Початок служінняРедагувати

У 1916 році закінчив Київську духовну семінарію. Був висвячений на диякона та священика. Потім був протоієреєм. Служив на парафіях Київської та Вінницької єпархій.

У 1923 році у сані протоієрея примкнув до обновленців.

У 1937 році був засуджений за статтею 58-10 УК РСФСР. Вирок 10 років ІТЛ. Після перегляду справи строк було скорочено до 5 років. Відбував покарання з 1937 до 1942.

У 1943 році був настоятелем Куликівського храму в Ульяновську, потім храму в Ревда Свердловської області. З червня 1944 року був настоятелем кафедрального собору в Чернівцях.

У 1945 році приніс покаяння і був призначений єпархіальним благочинним православних парафій Чернівецької області.

22 лютого 1945 пострижений у чернецтво і зведений в сан архімандрита.

Архієрейське служінняРедагувати

25 лютого 1945 хіротонізований у єпископа Чернівецького і Буковинського. Хіротонію здійснювали: митрополит Київський і Галицький Іоанн (Соколов), єпископ Волинський і Рівненський Миколай (Чуфаровський), єпископ Житомирський і Овруцький Антоній (Кротевич), і єпископ Донецький і Ворошиловградський Никон (Петін) (за іншими даними Миколай).

З 12 грудня 1947 року став єпископом Кіровоградським і Миколаївським. 21 жовтня 1949 звільнений на спочинок.

З 16 листопада 1953 призначений єпископом Архангельським і Холмогорським. 17 лютого 1956 звільнений на спочинок через хворобу.

З 15 жовтня 1964 місцем проживання визначений Псково-Печерський монастир із правом служіння після узгодження з настоятелем. Згодом він переїхав в Україну і жив у Києві.

Помер у Києві 27 травня 1980 року на 86 році життя. Похований на Святошинському кладовищі в Києві. Відспівування здійснив архієпископ Уманський Макарій (Свистун) 29 травня у співслужінні кліриків і духовенства Володимирського кафедрального собору. У надгробному слові архієпископ Макарій відзначив доброту, християнське терпіння, скромність і працьовитість покійного ієрарха.

Цікаві вчинкиРедагувати

Необхідно відзначити деяку особливість у діях владики Феодосія. Перебуваючи на спочинку в Києві, він вирішив випробувати, як ставляться до нього інші архієреї. До свята Різдва Христового у 1976 році він надіслав кожному архієреєві поздоровлення і гроші сумою 50 рублів із проханням молитися за нього за життя і після його смерті, і став чекати результату: хто і як поставиться до його прохання. Тим архієреїв, які не відповіли на його листа, він його повторив, бажаючи дізнатися, чи згодні вони молитися безкоштовно або за гроші.

ПриміткиРедагувати

  1. Іноді його прізвище зазначається так, вірогідно, це помилка.

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • (рос.) Журнал Засед. Св. Синода: № 23 от 12 декабря 1947 г., № 11 от 16 октября (ноября?) 1953 г., № 3 от 17 февраля 1956 г.
  • (рос.) Летопись церковной жизни: архипастырские труды [епископ Архангельский и Холмогорский Феодосий (Ковернинский)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1954. №10.
  • (рос.) Летопись церковной жизни: архипастырские труды [епископ Архангельский и Холмогорский Феодосий (Ковернинский)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1955. №10. 11-12.
  • (рос.) Назначения на архиерейские кафедры и перемещения архиереев [на кафедру епископа Кировоградского и Николаевского переместить епископа Черновицкого и Буковинского Феодосия (Ковернинского)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1948. №4. 10.
  • (рос.) Назначения на архиерейские кафедры в 1945 г. [наречение и хиротония иеромонаха Феодосия (Ковернинского) во епископа Черновицкого и Буковинского] // Журнал Московской Патриархии. М., 1945. №8. 5.
  • (рос.) Назначения на архиерейские кафедры и перемещения архиереев [на кафедру епископа Кировоградского и Николаевского переместить епископа Черновицкого и Буковинского Феодосия (Ковернинского)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1948. №4.
  • (рос.) Назначения и перемещения архиереев [епископом Архангельским и Холмогорским назначить епископа Феодосия] // Журнал Московской Патриархии. М., 1953. №12. 3.
  • Єпископський вісник. Львів, 1947, № 7, с. 205-207.
  • (рос.) Определения Священного Синода [1956.02.17: епископ Архангельский Феодосий уволен на покой] // Журнал Московской Патриархии. М., 1956. №3 (ЖМП). 5.
  • (рос.) Шайдуров Тимофей, протоиерей. Преосвященный епископ Феодосий, бывший Архангельский и Холмогорский [некролог] // Журнал Московской Патриархии. М., 1980. №9 (ЖМП). 41.
  • (нім.) Vest. russ. chr. dv. 40(1956); 44(1957) 32.
  • (нім.) A.E. Levitin-Krasnov, Die Glut deiner Hande 113.
  • (нім.) N. Struve 155 schildert seine Visitationreise im Hohen Norden.

ПосиланняРедагувати