Федюк Павло Васильович
Павло́ Васи́льович Федю́к (псевдонім Павло Ясінь[1]; 7 липня 1948, с. Рунгури, нині Івано-Франківська область — 2007) — український прозаїк, драматург. Член Національної спілки письменників України (1990)[2].
| Павло Федюк | |
|---|---|
| Павло Васильович Федюк | |
| Псевдо | Павло Ясінь |
| Народився |
7 липня 1948 Рунгури, Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 2007 |
| Поховання | Рунгури |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна |
| Діяльність | прозаїк, драматург |
| Alma mater | Львівський державний університет імені Івана Франка |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Нагороди | |
Життєпис
ред.Павло Федюк народився 7 липня 1948 року в селі Рунгурах, нині Печеніжинської громади Коломийського району Івано-Франківської области України[3][4].
1971 року вступив на факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, з якого був виключений 1973 року за участь у студентській організації. Засланий на лісозаготівлю в Удмуртію. Лише після проголошення незалежності він закінчив навчання у вузі[1][5].
Працював літературним працівником Верховинської районної газети[4], а також у редакції коломийської газети «Агро»[2]. 1992 року разом із Левком Різником почав випускати журнал «Літературний Львів», який згодом й очолив[1][5][6].
Помер 2007 року. Похований у рідному селі[4].
Доробок
ред.Автор новел, повістей та п'єс (три з них поставлені театрами)[2][3][4].
Книги:
Нагороди
ред.- літературна премія «Благовіст-93» — за збірку новел «Самотня зірниця» (1994)[5].
Відгуки
ред.Літературний критик Петро Сорока назвав Павла Федюка «майстром психологічної новели, яких сьогодні мало в українській літературі»[1].
А письменник Михайло Осадчий зазначив, що «в естетичному відтворенні закутої душі Павло Федюк майстер першої руки — рівного йому не бачу в сучасній українській прозі»[3].
Також творчість прозаїка високо оцінив професор Техаського університету Володимир Жила[5].
Вшанування пам'яті
ред.Івано-франківський літературознавець Євген Баран присвятив Павлові Федюку есей «Павло», який розмістив у власній книжці «У полоні стереотипів» (2009)[12].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Яворська, О. Стихія невгамовної душі // Українська літературна газета. — 2016. — № 3. — С. 20.
- ↑ а б в Видатні діячі Прикарпаття. Івано Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка.
- ↑ а б в Володимир Краснодемський (7 липня 2018). Львівський опришок з Карпат. Голос України.
- ↑ а б в г Василь Рябий (5 квітня 2020). Спалах рунгурської зірниці (Портрет зблизька: Павло Федюк). Українська літературна газета.
- ↑ а б в г д Захлюпана, Н.. Діалектизми у новелах Павла Федюка // Вісник Львівського університету. Серія філол. — 2009. — Вип. 46. — С. — 105—113.
- ↑ Літературний Львів / І. В. Якубовська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016.
- ↑ Федюк, П. Нічна зозуля. — Київ : Рад. письменник, 1988.
- ↑ Федюк, П. Гуцульська мадонна у весільній сорочці [Текст] : новели (На здобуття Державної премії) / П. В. Федюк. — Л. : Тріада плюс, 2006. — 228 с. — ISBN 966-7339-00-9.
- ↑ Різдво в реанімації [Текст] : повість / П. В. Федюк. Електронний каталог Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
- ↑ Федюк, Павло. Львівська прописка, або дівка з хатою [Текст] : вибрані твори / П. Федюк. — Л. : ПАІС, 2006. — 128 с. — ISBN 966-7651-38-X.
- ↑ Вибрані твори [Текст] / П. В. Федюк ; упоряд., ред., авт. приміт. Б. Смоляк. Електронний каталог Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
- ↑ Баран, Є. У полоні стереотипів. — Івано-Франківськ : Тіповіт, 2009. — 177—180 с.
Джерела
ред.Посилання
ред. Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Павло Федюк — Спогади-16-05-16 Львівське радіо на YouTube // Наталія Криничанка. — 2016. — 16 травня. |
- Павло Федюк. Чтиво.
- Надія Мориквас (7 липня 2020). Вість Павла Федюка. Річ.