Відкрити головне меню
Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн

Фальц-Фейни — великі землевласники у Таврійській губернії.

Зміст

Родина Фальц-ФейнРедагувати

З середини XIX століття володіли 200 тис. десятин землі в Дніпровському й Мелітопольському повітах. У їхніх економіях випасалося 200–400 тис. овець, розводили племінних коней [1] - усе цещо становили основу великого підприємницького господарства.

Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (18631920) заснував у 1883 заповідник «Асканія-Нова». У напівпустому степу виростив сад, організував зоопарк, акліматизував десятки видів диких тварин і птахів, звезених з усіх континентів планети.

1914 року імператор Микола II надав родині Фальц-Фейн спадкове дворянство за наукові заслуги.

Після жовтневого перевороту 1917 родина Фальц-Фейн емігрувала до Німеччини.

1921 року «Асканію-Нову» проголошено державним заповідником.

Едуард Олександрович Фальц-ФейнРедагувати

Докладніше: Фальц-Фейн Едуард

Барон Едуард Олександрович Фальц-Фейн мешкав у князівстві Ліхтенштейн. Багато уваги приділяв меценатству, зокрема поверненню культурних цінностей у країни, звідки вони колись були вивезені. Його діяльність торкнулася й України: на кошти Едуарда фон Фальц-Фейна побудована церква в Гаврилівці, колишньому маєтку батьків; виділив кошти на реставрацію садиби Фальц-Фейн в «Асканії-Новій» та став одним із засновників Фонду «Асканія-Нова»; передав НАН України бібліотеку Сержа Лифаря. Нагороджений українськими орденами князя Ярослава Мудрого IV та V ст., орденами «За заслуги» I та II ст., Почесною відзнакою Президента України.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Федоренко А. А. Летели, как птицы, горячие кони // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 29-55

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ганкевич В. Ю., А. А. Задерейчук Фальц-Фейни // Енциклопедія історії України. Т. 10 (Т-Я): Наукова думка, 2013. — С. 265 (ISBN 978-966-00-1359-9).