Уткін Дмитро Валерійович (1970)
Дмитро Валерійович Уткін (рос. Дмитрий Валерьевич Уткин; нар. 11 червня 1970, Асбест, Свердловська область, РРФСР, СРСР) — російський офіцер спецназу ГРУ, підполковник запасу, кавалер чотирьох орденів Мужності РФ,[1] засновник приватної військової компанії Вагнер, має позивний Вагнер[2][3][4][5].
| Уткін Дмитро Валерійович | |
|---|---|
 ПВК Вагнера на прийомі 9 грудня 2016 року в Георгіївській залі[ru] Кремля. Підполковник Уткін перший справа | |
| Прізвисько | Вагнер |
| Народився |
11 червня 1970 (52 роки) Асбест, Свердловська область, РРФСР, СРСР |
| Діяльність | керівник, солдат |
| Учасник | Інтервенція Росії в Сирію |
| Військове звання | підполковник |
| Нагороди |
 |
БіографіяРедагувати
Дмитро Уткін народився в сім'ї геолога у місті Асбест Свердловської обл 11 червня 1970 року[6][7]. Пізніше проживав з батьками в Україні, у шахтарському селищі Смоліне Маловисківського р-ну Кіровоградської області.
Відомий своїм інтересом до історії Третього рейху, можливо звідси і його позивний на честь німецького композитора-містика.
До 2013 року був командиром 700-го загону спецпризначення 2-ї окремої бригади спеціального призначення ГУ генштабу ЗС РФ[8][9][10] (Печори Псковської області).
Після звільнення в запас працював у Moran Security Group, брав участь в сирійській експедиції «Слов'янського корпусу» в 2013 році.
У листопаді 2017 року РБК повідомило про призначення Уткіна гендиректором «Конкорд менеджмент та консалтинг» — керуючої компанії ресторанного холдингу Євгена Пригожина[11].
НагородиРедагувати
2016 — відвідав святкування Дня героїв вітчизни у Кремлі як кавалер чотирьох орденів Мужності[12][13][2].
СанкціїРедагувати
У червні 2017 року США запровадили санкції проти Дмитра Уткіна як глави ПВК Вагнер[14].
У грудні 2021 СБУ оголосила Уткіну підозру через те, що той 2014—2015 року командував бойовими діями проти сил АТО під Дебальцевим[15].
ФотографіїРедагувати
- 17 січня 2017 (introvertum.com)
- 7 березня 2018 (Радіо «Свобода»)
- 7 березня 2018 («Настоящее время»)
- 8 жовтня 2018 (Українські новини)
РодинаРедагувати
Розлучився з дружиною Оленою Щербиніною на початку 2000-х[16].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Командир ЧВК «Вагнер» возглавил ресторанный бизнес «повара Путина». Meduza. 15 листопада 2017.
- ↑ а б Песков подтвердил присутствие командира ЧВК Вагнера на приеме в Кремле. ТАСС. 15 грудня 2016.
- ↑ Tracing Wagner’s Roots. newamerica.
- ↑ Alexander Rabin. Diplomacy and Dividends: Who Really Controls the Wagner Group?. en:Foreign Policy Research Institute.
- ↑ Wagner, shadowy Russian military group, 'fighting in Libya'. bbc.
- ↑ Уткин Дмитрий Валерьевич. spisok-putina.
- ↑ ukrinform. ukrinform.
- ↑ Они сражались за Пальмиру (фото). www.fontanka.ru. 29 бер. 2016 р.
- ↑ «Фонтанка» нашла двух российских наемников, подозреваемых в убийстве дезертира в Сирии. Один из них служил в спецназе с главой ЧВК «Вагнер». meduza.
- ↑ Сергей Часовских. Новороссия. Год войны. — ISBN 5040201656.
- ↑ Командир ЧВК Вагнера возглавил ресторанный бизнес Пригожина Подробнее на РБК: https://www.rbc.ru/business/15/11/2017/5a0b4d649a79478bfda493fc. rbc.
- ↑ «Фонтанка» насчитала у командира российских наемников Вагнера четыре ордена Мужества. Meduza.
- ↑ Дмитрий Уткин, которого называют командиром российских наемников в Сирии, и Владимир Путин
- ↑ США ввели санкции против ЧВК "Вагнер". РИА Новости (рос.). 20 червня 2017. Процитовано 2 серпня 2020.
- ↑ СБУ оголосила підозру командиру ПВК "Вагнер": суть звинувачення. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 грудня 2021.
- ↑ Геннадий Зубов, Герман Петелин. WSJ: США пригрозили санкциями российскому союзнику в Ливии Хафтару за захват нефтяных месторождений бойцами «ЧВК Вагнера». gazeta.