Усть-Каменогорськ
Усть-Каменого́рськ (Оскемен, каз. Өскемен, трансліт. Öskemen) — місто, центр Усть-Каменогорської міської адміністрації та усієї Східноказахстанської області Казахстану.
| Місто Усть-Каменогорськ каз. Өскемен | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
      | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Казахстан
| ||||
| Область | Східноказахстанська | ||||
| Адміністрація | Усть-Каменогрська м.а. | ||||
| Час заснування | 1720 | ||||
| Населення | 303720 особи (2009[1]) | ||||
| Місцева влада | |||||
| Голова | акім Темирбек Касимжанов[2] | ||||
| Координати | 49°57′50″ пн. ш. 82°38′02″ сх. д. / 49.96389° пн. ш. 82.63389° сх. д. | ||||
| Карта | |||||
  Усть-Каменогорськ  Усть-Каменогорськ | |||||
| |||||
 Усть-Каменогорськ у Вікісховищі
| |||||
Географія
ред.Усть-Каменогорськ розташований на сході Казахстану, в місці впадіння річки Ульби у річку Іртиш, за 947 км від столиці країни міста Астани.
Клімат
ред.У місті різко континентальний клімат, з холодною зимою, міцними морозами та спекотним літом[3].
| Клімат Усть-Каменогорськ | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −10 | −7 | −2 | 13 | 19 | 25 | 27 | 24 | 19 | 11 | 1 | −5 | 9,75 |
| Середня температура, °C | −16 | −14 | −8 | 6 | 12 | 18 | 20 | 16 | 11 | 4 | −4 | −10 | 2,9 |
| Середній мінімум, °C | −20 | −21 | −16 | −1 | 5 | 10 | 14 | 9 | 3 | −1 | −6 | −16 | −3,3 |
| Норма опадів, мм | 20 | 20 | 25 | 30 | 40 | 40 | 60 | 40 | 30 | 40 | 35 | 30 | 410 |
Історія
ред.У XVIII сторіччі Московія (потім — Російська імперія) активно досліджувала території Алтаю з метою налагодження торгових шляхів зі сходом, освоєння корисних копалин. 1719 року Петро І відрядив експедицію під керівництвом майора І. М. Лихарєва на пошуки покладів золота. Експедиція дійшла на човнах до озера Зайсан, де наштовхнулась на великий загін джунгарів, та вимушена була повернути назад.
У місці, де річка Ульба впадає у Іртиш, Лихарєв заснував фортецю, названу Усть-Кам'яною, в якій залишив гарнізон з 363 військових. У другій половині XVIII сторіччя біля фортеці стали селитися поселенці, здебільшого сибірські казаки, також заслані в'язні та старовіри, яким цариця Катерина дала право вільно селитися на Алтаї та проповідувати свою релігію. В місті до наших часів зберігся старообрядова церква Покрова Пресвятої Богородиці. Фортеця перетворилась на станицю, яка 1804 року стала безповітовим містечком, 1868-го повітовим містом Семипалатинської губернії.
На початок ХХ сторіччя місто нараховувало 8 вулиць та 12 провулків. Серед будівель переважали дерев'яні одноповерхові будинки, які становили понад 80 % всіх споруд. Планування міста було прямокутне, квартальне. У цей же час у місті почала розвиватись промисловість, зокрема підприємства з переробки тваринної сировини: шкіри, сала, овчин. Місто було центром золотодобувної промисловості Алтаю, в місті жила велика кількість золотопромисловців, взимку тут жили службовці з приисків. Після Жовтневого перевороту влада в місті переходила з рук в руки, радянська влада утвердилася тут наприкінці 1919 року.
1939 року: місто стало обласним центром Східноказахстанської області, почалося будівництво Оскеменська ГЕС. Під час Німецько-радянської війни на базі демонтованого устаткування заводу «Електроцинк» з Орджонікідзе в місті 1942 почалось будівництво цинкового електролітного заводу, який 1951 року перетворений на свинцово-цинковий комбінат. 1958 року розпочато будівництво титано-магнієвого заводу, був зданий у експлуатацію 1965. Наприкінці 1950-х почали працювати верстатобудівний та конденсаторний заводи. 1958 року в місті відкрився телецентр, який розпочав регулярні телетрансляції, 1967 з'явився перший кінотеатр. 1965 року почав працювати аеропорт, 1970 зведений міст через Іртиш.
Символіка
ред.1970 року розроблений символічний знак міста. Він являв собою щит, розсічений навпіл по вертикалі, права половина червоного кольору, ліва — синього. На ньому зображений човен — символ засновників міста, та ковш з розжареним металом — символ металургійної промисловості сучасного міста. 2005 року міський масліхат Усть-Каменогорська затвердив герб, прапор, гімн та статут міста. Герб являє собою щит класичної форми, на якому зображені гірські вершини з водними просторами між ними. Це символізує річки Ульбу та Іртиш в оточенні зелених берегів. В верхній частині герба назва міста двома мовами, в нижній — сторожова вежа, оточена стрічкою, на якій викарбуваний рік заснування. Кольорова гамма герба: жовтий означає багатство та силу, синій — красу та велич, зелений — природні багатства.
Прапор прямокутної форми білого кольору зі зміщеним від центру до древка зображенням герба міста. Біля древка смуга з національним орнаментом. На протилежній стороні полотнища з'єднуються дві діагональні смуги, утворюючи стрілку, що символізує злиття двох річок, Ульби та Іртишу. Зображення орнаменту та смуг блакитного кольору, кольору прапора Казахстану, що визначає територіальну приналежність. Поєднання кольорів (білий, блакитний, багатоколірний герб) символізує чистоту, багатство самодостатність.
Населення
ред.На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чисельність населення за даними Департаменту статистики Східноказахстанської області за статистикою на 1 лютого 2012 року складе 321000 осіб.
Основні демографічні показники (у розрахунку на 1000 жителів, дані за січень-листопад 2009 року[15]):
- Коефіцієнт народжуваності — 14,4
- Коефіцієнт смертності — 12,2
- Шлюбів — 9,3
- Розлучень — 4,3
Національний склад
ред.| Національність | 2010[16] | 2022 |
|---|---|---|
| Росіяни | 201 842 (67,2 %) | 170 813 (48,69 %) |
| Казахи | 82 593 (27,5 %) | 168 866 (48,13 %) |
| Німці | 3 717 (1,23 %) | 2 495 (0,71 %) |
| Українці | 3 388 (1,12 %) | 1 156 (0,33 %) |
| Татари | 3 276 (1,09 %) | 2 535 (0,72 %) |
| Білоруси | 899 (0,3 %) | 276 (0,08 %) |
| Азербайджанці | 687 (0,22 %) | 905 (0,26 %) |
| Корейці | 679 (0,22 %) | 588 (0,17 %) |
| Чеченці | 506 (0,17 %) | 620 (0,18 %) |
| Уйгури | 178 (0,05 %) | 171 (0,05 %) |
| Узбеки | 266 (0,08 %) | 451 (0,13 %) |
| Инші | 2 311 (0,77 %) | 1 984 (0,56 %) |
| Загалом | 300 342 (100,00 %) | 350 840 (100,00 %) |
Безробіття
ред.У 2002 офіційний рівень безробіття по Усть-Каменогорську склав 3,4 %, а загальна кількість безробітних, які перебувають на обліку в центрі зайнятості — 5600 осіб (на 320 осіб менше, ніж у 2001 році).[17].
На січень-квітень 2004 року рівень працевлаштування в Усть-Каменогорську — 51,6 %. Рівень безробіття в Усть-Каменогорську — 2,9 %.[18]
Травень-червень 2009 — рівень безробіття в місті дорівнює, за результатами дослідження, 20,1 % від економічно активного населення, що перевищує офіційно зареєстрований показник більш ніж у 14 разів.[19]
Промисловість
ред.На початку ХХ сторіччя у Усть-Каменогорську стала швидкими темпами розвиватись промисловість і на сьогоднішній день місто займає одне з провідних місць у країні за об'ємом продукції, що виробляється індустріальними підприємствами. У місті створений потужний енергетичний комплекс Усть-Каменогорська ГЕС, Усть-Каменогорська та Согринська ТЕЦ забезпечують електроенергією не тільки місто та область але й інші регіони Казахстану. У місті працюють великі підприємства важкого машинобудування та кольорової металургії:
- АТ Усть-Каменогорський титано-магнієвий комбінат виробляє високоякісний губчастий титан та товарний магній
- АТ Казцинк — виробник цинку з великою часткою супутнього виробництва міді, свинцю, дорогоцінних металів, має філіали у 6 містах Казахстану, на підприємстві працює 22 тисячі робітників
- АТ Ульбінський металургійний завод спеціалізується на виробництві ядерного керамічного палива, берилійвмісні матеріали, тантал та ніобій, плавикову кислоту, а також надпровідні матеріали та складне промислове обладнання
- ВАТ «Востокмашзавод» виробляє різноманітне промислове обладнання
- АТ «Усть-Каменогорський конденсаторний завод» — крупносерійний випуск конденсаторів
- РГП «Казахстанський Монетний Двір Національного Банку Республіки Казахстан» — структурний підрозділ Національного Банку Республіки Казахстан, має повний виробничий цикл по випуску монет, орденів, медалей.
Працюють підприємства легкої та харчової промисловості — «Комбінат шовкових тканин», лікеро-горілчаний та пивзавод.
Релігія
ред.Переважна більшість віруючого населення Усть-Каменогорська сповідує іслам або православне християнство. Загалом у місті нараховують 32 релігійних об'єднання, що представляють 15 релігійних конфесій, в тому числі: 4 мусульманських, 29 християнських та 3 об'єднання, які сповідують нетрадиційна релігії. У місті не спостерігається сутичок на релігійному ґрунті, щорічно 18 жовтня проходить «День духовної згоди», за участю представників різноманітних релігійних течій, ЗМІ та громадських організацій.
-
Міська мечеть -
Православна церква у місті
Екологія
ред.За ступенем концентрації виробництва та інтенсивністю забруднення навколишнього середовища Усть-Каменогорськ займає провідне місце у республіці Казахстан. Загалом у атмосферу обласного центру викидається понад 80 тисяч тон забруднюючих речовин 170 найменувань, серед них свинець, селен, кадмій, арсен, фтористий водень, хлор, сірчаний ангідрид та інші речовини, відсоток яких в валових викидах невеликий, але токсичність для оточуючого середовища значна. У місті зареєстровано 3 217 організованих та 2 484 неорганізованих стаціонарних джерел забруднення атмосфери. Крім того екологічна ситуація погіршується автотранспортом, кількість якого постійно зростає. Токсичні відходи відвалів Ульбінського металургійного заводу, АТ Казцинк, ТЕЦ, вимиваються в підземні горизонти, забруднюючи ґрунтові води свинцем, кадмієм та іншими важкими металами.
На території міста виявлено близько 400 радіоактивних аномалій. Найбільша з них має розміри 400 x 220 метрів та потужність випромінювання 360 мкр/год. У місті проводяться роботи по спорудженню укриттів в таких зонах.
Відомі уродженці
ред.- Хижниченко Сергій Олександрович — казахський футболіст, нападник польського клубу «Корона» (Кельці) та національної збірної Казахстану.
- Абрамов Едуард Михайлович — російський поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
- ↑ Офіційний сайт акима міста Оскемен. Аким міста [Архівовано 2013-02-27 у Wayback Machine.] Процитовано: 24-01-2013
- ↑ Усть-Каменогорськ «Climate-Data.org»(англ.)
- ↑ Перепис населення Російської імперії 1897
- ↑ Перепис населення СРСР 1959
- ↑ Перепис населення СРСР
- ↑ Перепис населення СРСР (1979)
- ↑ Перепис населення СРСР 1989
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-cities.htm
- ↑ Population Census in Kazakhstan (1999)
- ↑ Census in Kazakhstan 2009
- ↑ http://www.stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT093847
- ↑ http://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT305821
- ↑ https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT354434
- ↑ Демографічні показники[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на початок 2010 року [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
- ↑ http://www.gazeta.kz/art.asp?aid=24060[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Профессионал[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ http://www.oskemen.kz/files/politics6_03.doc[недоступне посилання з липня 2019]
Література
ред.- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Барладін О. В. Регіони та країни. Географія. Атлас для 10 класу / за ред. Чумак В. Б. — К. : ПрАТ «Інститут передових технологій», 2020. — 52 с. — ISBN 978-966-455-203-2.
Посилання
ред.- На Вікімапії
- Офіційний сайт акима міста (казах.), (англ.), (рос.)
- Усть-Каменогорськ «Encyclopaedia Britannica» (англ.)