Урмія (озеро)
У́рмія (перс. دریاچه ارومیه, стародавнє ім'я: Озеро Matiene) — безстічне солоне озеро у північно-західному Ірані, між останами Східний та Західний Азербайджан, в Іранській западині, на висоті 1275 м; близько 5800 км², глибина до 15 м; близько 60 островів; бідна іхтіофауна, водяться дрібні ракоподібні; судноплавне.
| Озеро Урмія перс. دریاچه ارومیه | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 37°42′ пн. ш. 45°19′ сх. д. / 37.700° пн. ш. 45.317° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Іран | |||
| Регіон |
Західний Азербайджан Східний Азербайджан | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Солоне озеро | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 5200 км² | |||
| Висота | 1270 м | |||
| Глибина макс. | 16 м | |||
| Довжина | 140 км | |||
| Ширина | 55 км | |||
| Об'єм | 45 км³ | |||
| Вода | ||||
| Солоність | 85 ‰ і 280 ‰ | |||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | Urmia basind | |||
| Вливаються | Zarrineh Riverd, Simineh Riverd, Аджічай, Barabduchaid, Zola Riverd, Bārāndūz Chāyd, Гедарчай, Sufi Chayd, Q10886700?, Nazlou Riverd, Q21199357?, Sinikh Riverd і Qaleh Chay (Urmia Lake)d | |||
| Витікають | випаровування | |||
| Площа басейну | 50 000 км² | |||
| Країни басейну |
Іран | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
| Острови | 102 | |||
| Geonames | 121800 | |||
  Урмія (озеро) (Іран) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Урмія у Вікісховищі | ||||
Назва
ред.В «Авесті» відомо як «глибоке озеро із солоними водами» Чечашт («сяюче-біле»), і під такою назвою згадується ще в перських авторів XIV століття. Істахрі називає його Бухайрат аш-Шурат — «озеро єретиків, схизматиків». У середні століття іменувалося також солоне озеро; Кабудан (перс. Дарйача-ї Кабудан — «блакитне озеро»[1], сер. вірм. Կապուտան [Капутан]); Шахі (Шаху, по острову-горі) або Тала (Теля, по фортеці). Назву, що використовується нині, озеро отримало на честь однойменного міста на західному березі. У 1926 році було перейменовано в Резайе на честь шаха Реза Пехлеві; у 1970-х роках колишню назву було повернуто. Сучасна назва на інших мовах регіону — азерб. Urmiya gölü, вірм. Ուրմիա լիճ [Урмія ліч], курд. Gola Urmiyê.
Фізико-географічна характеристика станом на середину ХХ сторіччя
ред.Розташоване між останами Східний і Західний Азербайджан, в тектонічному зниженні на схід від Курдських гір на висоті 1275 м. Витягнуто з півночі на південь; максимальна довжина — близько 140 км, ширина — близько 40—55 км. Площа коливається від 5200 до 6000 км². Середня глибина — 5 м, максимальна — до 16 м. Сточище — близько 50 тис. км². Параметри змінюються залежно від водності приток, що приносять у середньому близько 5 км³ води/рік, причому до 80 % річного надходження припадає на дощові зимові й весняні місяці.
Найбільші притоки — Зерріне-Руд (Джагату) і Татаву на півдні, Аджичай — на північному сході. Оскільки озеро безстічне, воно характеризується високою солоністю, що змінюється сезонно: від 80—150 ‰ навесні до 260—280 ‰ пізньої осені. Основні солі — солі хлору, натрію і сульфати.
На озері 102 острови, на великих — фісташкові ліси (Pistacia atlantica); у південній частині скупчення з 50 дрібних островів. Озеро не замерзає, є судноплавство. По берегах — солончаки, в гирлах річок — болота із заростями ситнику і очерету звичайного; берега, в основному, нежилі. Риба відсутня, проте велика кількість водоростей дає поживу дрібним ракоподібних — артеміям. На озері гніздяться пелікани, фламінго і галагази, а перелітні птахи використовують острова як проміжний пункт на шляхах міграції. У 1967 році створено національний парк, в який включена більша частина озера.
З 2008 року розділене на дві частини дамбою, по якій проходить шосе, що з'єднує Східний і Західний Азербайджан. Мостовий розрив дамби лише 1500 метрів, що сильно ускладнює циркуляцію води в озері і негативно впливає на його екологію.
Стан озера на початок XXI сторіччя
ред.
На початок XXI сторіччя озеро перебуває на межі зникнення. Через посуху, що почалася в 1998 році, надмірне споживання жителями навколишніх міст і сіл води приток озера, а також будівництва гребель на річках що живлять озеро, водне дзеркало скоротилася більш ніж удвічі, або, якщо відраховувати від 1995 року, то воно обміліло більш ніж на 70 %[2][3]. За словами Джавада Джахангірзаде, представника муніципалітету міста Урмія, у випадку повного пересихання озера на його місці залишиться 10 млрд тонн солі, і близько 14 млн осіб будуть змушені покинути рідні краї. Щороку з озера випаровується близько 3 млрд м³ води[2]. Станом на 2014 рік експерти прогнозували, що у випадку бездіяльності вже за чотири роки Урмія перетвориться на болото[3].
У 2011 році чергові вимоги тубільців прийняти надзвичайний план порятунку Урмії відхилені Меджлісом. 60 учасників мітингу, організованого з метою закликати уряд врятувати озеро, заарештували 4 вересня 2011 р.[4]
В жовтні 2023 року, згідно повідомлення джерела SciTechDaily, за останні два десятиліття гіперсолоне озеро Урмія втратило близько 90 % своєї площі та незабаром може повністю зникнути з лиця планети. Нові супутникові знімки, які були зроблені з різницею в три роки, показують, що водойма майже повністю перетворилася на "суху соляну рівнину". На першому знімку озеро Урмія було зафіксовано 8 вересня 2020 року апаратом OLI штучного супутника «Landsat 8», на якому видно, що вода заповнює більшу частину басейну, а відкладення солі спостерігається лише по периметру озера. На другому фото від 7 вересня 2023 року, яке виконане апаратом OLI-2 штучного супутника «Landsat 9» видно, що озеро Урмія майже повністю втратило свої води, перетворившись на велику суху рівнину. Вчені вважають, що причиною висихання озера стали затяжні посухи, а також використання води в сільському господарстві та будівництво гребель на річках, що живлять озеро[5][6].
Порятунок озера
ред.
Планів щодо порятунку озера було декілька. Так, у серпні 2012 року глава іранської Організації охорони довкілля Мохаммад-Джавад Мохаммадізаде заявив про те, що було отримано згоду Вірменії на допомогу у відновленні рівня води в Урмії через транспортування води до Ірану. Додавши, що план відновлення також передбачає транспортування води з провінції Східний Азербайджан.
Був також план транспортування води з річки Аракс, на що було виділено 950 млрд томанів, але було вирішено відмовитися від проєкту через заперечення Азербайджану[7][8].
У 2013 році іранський уряд почав розробку проєкту з порятунку озера за рахунок перекидання вод Каспійського моря[9]. До кінця 2014 року проєкт вийшов на завершальну стадію, розпочаті дослідження різних варіантів із залученням іноземних консультантів[3].
У березні 2014 року іранське міністерство навколишнього середовища спільно з програмою розвитку ООН розробили план з порятунку озера і прибережних водно-болотних угідь. На здійснення проєкту потрібно 225 млн доларів у перший рік і 1,3 млрд на весь проєкт.
Іранський уряд має намір фінансувати не тільки проєкти з транспортування води в озеро з інших джерел, а й інші способи відновлення рівня води в озері. Так, у липні 2014 року президент Ірану Хассан Рухані ухвалив рішення виділити близько 14 трлн ріалів (понад 500 млн доларів) на оплату першого року робіт із поліпшення ефективності витрати води з приток озера, за рахунок чого планується скоротити обсяг води, що витрачається в сільському господарстві, а також на відновлення навколишнього середовища[2].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Краткие сообщения института народов Азии, Выпуски 62-66, 1964
- ↑ а б в Iran to spend $500 million to save shrunken Lake Urmia. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 26 лютого 2016.
- ↑ а б в Озеро Урмия в Иране может спасти вода из Каспия [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
- ↑ Демонстранты в Иране требуют спасти пересыхающее озеро. Русская служба Би-би-си. 4 сентября 2011 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 жовтня 2011.
- ↑ Unexpected Desolation: Largest Lake in the Middle East Shrivels Into Salt Flat. // By Lindsey Doermann, NASA Earth Observatory. October 14, 2023
- ↑ Найбільше гіперсолоне озеро на Землі вмирає: що перетворює його на пустелю (фото). // Автор: Тая Кітова. 15.10.2023, 13:24
- ↑ Armenia to help Iran save drying lake Oroumiyeh. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Иранский чиновник: Армения поможет Ирану спасти высыхающее озеро Урмия [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. ИА Новости Армении — NEWS.am 03.08.2012
- ↑ Иранское озеро Урмия могут спасти за счет Каспийского моря. ИТАР-ТАСС. 18 сентября 2013 г. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
Посилання
ред.- Урмія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Iranica Encyclopedia: Eckhart Ehlers, «Lake Urmia», 2013 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Encyclopedia of Earth: C. Michael Hogan, «Lake Urmia», 2011 [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Saline Systems; Urmia Salt Lake, Iran [Архівовано 24 серпня 2011 у WebCite]
- Profile at UNESCO Biosphere Reserve Directory
- Lake level fluctuations in the geological history[недоступне посилання з вересня 2019]
- Late Pleistocene vegetation changes in NW Iran[недоступне посилання з вересня 2019]
- Evaluation of dike-type causeway impacts on the flow and salinity regimes in Urmia Salt Lake, Iran
- Iran's Environmental Ticking Bomb [Архівовано 29 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- www.urmiyalake.blogveb.com
- Iran's Dam Policy and The Case of Lake Urmia by Ercan AYBOGA & Akgün ILHAN [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Panorma picture of Lake Urmia by Armin Jalili
- Tishineh [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Landsat — Drying of Lake Urmia, Iran [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.], Google Earth Engine
- Aerial view of Lake Urmia [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |