Унціа́л (унціальне письмо) — середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку IV століття н. е. Застосування унціалу заохочувалося Християнською церквою для вжитку в рукописах Біблії. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.

Унціал
Дата створення / заснування 2 століття
Зображення
Ґрунтується на Римський курсив[1]
Абетка грецька абетка і латинське письмо
CMNS: Унціал у Вікісховищі
Сторінка з Келлської книги.

Ранній унціал (III—VI ст.) позбавлений зарубок.

Унціальне письмо, що розвинулось повністю в IV столітті, стало незабаром панівним книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.

В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до VIII століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального письма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах.

Слід розрізняти унціал старий і новий.

Простою ознакою старого, або старшого унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого унціалу в грецькому письмі є знахідки папірусу Тимофійя Мілетського, візантійські Синайський кодекс та трактат давногрецького лікаря Діоскорида[2]

У новому, або молодшому, унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але трапляється й писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні VII ст. це вже звична річ.

З часом в унціал стали дедалі більше просякатися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так у V ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Mare A. C. d. l., Wilson N. G. Paleography // Oxford Classical Dictionary / S. Hornblower, A. Spawforth, E. EidinowOxford: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-173525-7
  2. Овчинніков, В (2005). Історія книги. Еволюція книжкової структури (українська) . Львів: Світ. с. 57—62. ISBN 966-603-169-8.

Посилання

ред.