Унціал
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Унціа́л (унціальне письмо) — середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку IV століття н. е. Застосування унціал заохочувалося Християнською церквою для вжитку в рукописах Біблії. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.
Ранній унціал (III—VI ст.) позбавлений зарубок.
Унціальне письмо, що розвинулось повністю в IV столітті, стало незабаром панівним книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.
В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до VIII століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального письма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах.
Слід розрізняти унціал старий і новий.
Простою ознакою старого, або старшого, унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого унціалу в грецькому письмі є знахідки папірусу Тимофійя Мілетського, візантійські Синайський кодекс та трактат давногрецького лікаря Діоскорида[1]
У новому, або молодшому, унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але трапляється й писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні VII ст. це вже звична річ.
З часом в унціал стали дедалі більше просякатися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так у V ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Овчинніков, В (2005). Історія книги. Еволюція книжкової структури (українська) . Львів: Світ. с. 57—62. ISBN 966-603-169-8.
Посилання ред.
- Унціальне письмо // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 515.
- Унціал // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 512. — ISBN 978-966-439-921-7.