Ульф Сванте фон Ойлер (швед. Ulf Svante von Euler; народився 7 лютого 1905 року, в Стокгольмі, Швеція — помер 9 березня 1983 року) — шведський фізіолог та фармаколог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1970 року «за відкриття, що стосуються гуморальних передавачів у нервових закінченнях і механізмів їхнього зберігання, виділення та інактивації». Ейлер відкрив простагландин, піперидин та норадреналін.

Ульф Сванте фон Ейлер
швед. Ulf Svante von Euler
Народився7 лютого 1905(1905-02-07)
Стокгольм, Швеція
Помер9 березня 1983(1983-03-09) (78 років)
Стокгольм, Швеція[1]
Похованняцвинтар Сульниd[2]
Країна Швеція
Діяльністьфармаколог, фізіолог, нейронауковець, фармацевт, хімік, лікар, дослідник
Alma materКаролінський Інститут
Галузьфізіологія
ЗакладКаролінський Інститут
Посадапрофесор
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[3]
Національна академія наук США
Royal Academy of Medicine of Cataloniad
БатькоГанс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін[1]
МатиАстрід Клеве[4][1]
Брати, сестриKarin Stolped
Georg von Eulerd
У шлюбі зDagmar Cronstedtd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1970)

Родинні зв'язки

ред.

Ульф фон Ейлер є сином Ганса фон Ейлер-Хельпіна — члена Королівської шведської академії наук, іноземного члена АН СРСР. Також він є нащадком великого математика Леонарда Ейлера.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Catalog of the German National Library
  2. Ulf Svante Euler vonFinnGraven.se.
  3. NNDB — 2002.
  4. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 272. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2

Див. також

ред.