Відкрити головне меню

Українці у Швеції — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Швеції.

ІсторіяРедагувати

Перша українська політична імміграція до Швеції була наслідком подій, що мали місце під час Північної війни (1700–1721 рр.). Це були козаки на чолі з гетьманом Пилипом Орликом, які прибули до Швеції у 1715 році. У шведському місті Крістіанстад на будинку, де проживав Пилип Орлик, встановлено пам'ятну дошку на його честь.

Наступна хвиля українських іммігрантів прибула до Швеції в другій половині XIX — на початку ХХ століття. Це були в основному жінки з Галичини, що на той час належала до Австро-Угорської імперії. Більшість з них повернулись на свої рідні землі, але деякі асимілювались у шведське суспільство.

Значна кількість українців почала прибувати до Швеції на початку Другої світової війни. Під час Зимової війни між Фінляндією та Радянським Союзом (1939 — 1940 рр.) у фінському полоні опинилося чимало українців. Це спонукало організацію ОУН створити у Гельсінкі свій осередок, який очолив Богдан Кентржинський. Метою діяльності цієї організації було допомагати українським полоненим та одночасно проводити інформаційно-пропагандистську роботу.

Нова іммігрантська хвиля з'явилась у Швеції під кінець Другої світової війни. Вважається, що у перші повоєнні роки тут проживало приблизно 2,5 тисячі осіб українського походження. Пізніше частина з них виїхала до США, Канади та інших країн.

У 1947 році в Стокгольмі була створена "Українська громада Швеції". Перші загальні збори Української громади та перший з'їзд українців у Швеції відбулися 6 січня 1948 року в м. Флюста поблизу Стокгольму. Тут було прийняте рішення щодо назви об'єднання, затверджено її статут. Першим головою Української громади був В. Федорчук (1948 — 1951 рр.). Пізніше головами громади обирались В.Бутько (1952), К.Гарбар (1953–1978 рр.), Б.Залуга (1979–1992 рр., 1994–1998 рр.), П.Басараб-Горват (1992–1994 рр., 1998–1999 рр.), І.Сушельницька (1999–2006 рр.), Л.Коваль (з квітня 2006 року).

Як на початкових етапах, так і нині головним завдання української громади є інформаційно-просвітянська робота. З 1954 року протягом декількох десятиріч об'єднанням видавався інформаційний бюлетень «Скандинавські вісті», який виходив українською та шведською мовами 1-3 рази на рік і де вміщувались публікації шведської та європейської преси з української тематики, статті про українську культуру та історію. Проте, його випуск було припинено у зв'язку з браком коштів.

У Стокгольмі в 1950-ті роки було також відкрито Український інформаційний центр під керівництвом Богдана Кентржинського. Завдяки Інформаційному центрові діяльність українців у Швеції помітно активізувалася. Активно працював Український академічний клуб, який об'єднував українських студентів. Була також створена міжнародна біженська спілка Екзильстудентська центральна організація в Скандинавії. До її складу входили студентські організації країн Балтійських держав, Польщі, Чехословаччини та Угорщини.

У Швеції існувало також декілька представництв та організацій, створених українськими націоналістично-емігрантськими колами, зокрема, представництво Союзу визволення України (очолював Осип Назарук), Українське інформаційне бюро (створене у 1916 році, очолювали В. Степанківський, М. Залізняк).

 
Пам'ятний знак присвячений Пилипу Орлику в м. Крістіанстад Швеція, 2011, автори: Крилов Борис та Сидорук Олесь

Громадські організаціїРедагувати

На територія Королівства Швеція діють такі громадські організації[1]:

  1. Українська громада в Швеції (Стокгольм).
  2. Дитячо-юнацька організація «Джерело» (Стокгольм).
  3. Союз Українок Скандинавії (Стокгольм).
  4. Громадська організація «Шведські козаки» (Стокгольм).
  5. Українське-шведське товариство (м. Гетеборг).
  6. Українська Громада у Гетеборзі (м. Гетеборг).
  7. Національна організація «Український Союз» (м. Гетеборг)
  8. Українсько-шведська культурна спілка (м. Мальме).
  9. Активні Українці Європи (Стокгольм).
  10. Українська Молодь Швеції (Стокгольм).
  11. Ватра - Українська Асоціація у Швеції.

БогослужінняРедагувати

У Швеції в різних містах щонедільно проводяться богослужіння українською мовою.[2]

Відомі особистостіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати