Райхсгау Тіроль-Форарльберг
Увага: Не вказане значення "common_name"
| Райхсгау Тіроль-Форарльберг Reichsgau Tirol-Vorarlberg | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Інсбрук | ||||||||||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||||||||||
| Гауляйтер | |||||||||||||
| - 1938–1945 | Франц Гофер | ||||||||||||
| Історія | |||||||||||||
| - Аншлюс | 12 березня 1938 | ||||||||||||
| - Капітуляція Німеччини | 8 травня 1945 | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - 1939 | 486 400[1] осіб | ||||||||||||
| |||||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Австрія
| ||||||||||||
.svg)
.svg)
.png){kind=small}
.svg){kind=small}
Тіроль-Форарльберг (нім. Tirol-Vorarlberg) — райхсгау в Австрії часів націонал-соціалізму. Як таке утворене 15 березня 1940[1] шляхом злиття тодішнього райхсгау Тіроль з тогочасним адміністративним округом Форарльберг на анексованій 1938 року нацистською Німеччиною території Федеративної держави Австрія.
Одне із сімох райхсгау, які до 1942 року належали до Остмарки, а з 1942 до 1945 року — до Альпійських і дунайських райхсгау Великонімецького райху.
Тіроль-Форарльберг складався із 11 округів (1 міського і 10 сільських). Столицею райхсгау був Інсбрук.
Історія ред.
Австрійська НСДАП вже мала партійне гау Тіроль-Форарльберг до 1928 року, а потім із 1932 року. У 1928—1932 роках Тіроль і Форарльберг утворювали разом із Зальцбургом Вестгау. Гауляйтером НСДАП у Тіролі в 1932 році було призначено Франца Гофера з Інсбрука, і він залишався ним на нелегальній основі після заборони нацистської партії в 1933 році, доки його не змінив на цій посаді Едмунд Крістоф у 1935 році. За керівництва останнього нацисти 13 березня 1938 року прийшли до влади, але його вважали надто слабким[2]. 24 травня 1938 року Гофер знову став гауляйтером гау НСДАП Тіроль-Форарльберг, яке мало свій осідок в Інсбруку і підпорядковувалося вищому керівництву НСДАП у Мюнхені (а не у Відні). 1 вересня 1940 року Гофера також призначили райхсштатгальтером Тіроля-Форарльберга, яким він залишався до 1945 року. Заступником гауляйтера в 1938 році був Едмунд Крістоф, а з березня 1939 по 1945 рік — Герберт Парсон.
1940 року НСДАП налічувала тут 335 місцевих партійних організацій, 813 осередків і 4821 квартал (первинних організацій).
Райхсгау Тіроль-Форарльберг виникло внаслідок об'єднання райхсгау Тіроль з адміністративним округом Форарльберг 15 березня 1940, хоча утворені ще 1 травня 1939 року ці дві адміністративно-територіальні одиниці мали від самого початку спільний осідок в Інсбруку і спільного ландесгауптмана, який звідти ними управляв.[1]
Райхсгау Тіроль-Форарльберг складалося з територій, відомих сьогодні як Північний Тіроль і Форарльберг[3]. 15 жовтня 1938 Східний Тіроль перейшов до Каринтії[1]. Тіроль-Форарльберг поділявся на округи з окружними керівництвами на чолі з окружним керівником. Наприклад, в окрузі Брегенц таким був Ганс Дітріх (1939–1945), в окрузі Дорнбірн — Антон Планкенштайнер (1939–1941), а в окрузі Блуденц окружними керівниками були Ганс Бернард (1939–1941) і Вернфрід Ріхтер.
Станом на 1 січня 1945 року райхсгау включало 11 округів: 1 міський (Інсбрук) і 10 сільських (Блуденц, Брегенц, Імст, Інсбрук, Кіцбюель, Куфштайн, Ландек, Ройте, Фельдкірх і Швац).
Наприкінці Другої світової війни Тіроль-Форарльберг опинився у французькій зоні окупації Австрії.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Reichsgau Tirol-Vorarlberg - territorial.de (нім.)
- ↑ Rolf Jehke (1 січня 2005). Gau Tirol-Vorarlberg der NSDAP. territorial.de. Процитовано 4 листопада 2021. (нім.)
- ↑ Michael Rademacher (2006, Оснабрюк). Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990. tirol.html. Т. Онлайн-матеріал для дисертації. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 3 листопада 2021. (нім.)
Література ред.
- Rolf Steininger, Sabine Pitscheider (Hrsg.): Tirol und Vorarlberg in der NS-Zeit. Studien Verlag, Innsbruck 2002, ISBN 3-7065-1634-9.
- Horst Schreiber: Die Machtübernahme. Die Nationalsozialisten in Tirol 1938–39. Haymon, Innsbruck 1994, ISBN 3-85218-152-6.
Посилання ред.
- Reichsgau Tirol-Vorarlberg (pdf; 4,3 MB). Ostmark Jahrbuch. 1942. с. 258—276. Процитовано 10 липня 2020.
- Joachim Lilla (25 лютого 2007). Übersicht der NSDAP-Gaue, der Gauleiter und der Stellvertretenden Gauleiter zwischen 1933 und 1945. zukunft-braucht-erinnerung.de. Процитовано 10 липня 2020.