Тянь-Шанський гірський степ та луки
Екорегіон гірських степів і луків Тянь-Шаню (ідентифікатор WWF: PA1019) охоплює ділянку луків завдовжки 2000 км ізольованих гір Тянь-Шань у Центральній Азії. Він характеризується луками, розташованими на рівнинах і пагорбах на великій висоті.[1][2]
 Річка Кайду[en], Національний природний заповідник Баянбулакскі луки[en]
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Країни | Китай, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан |
 Територія екорегіону (фіолетовий)
| |
Розташування та опис
ред.Екорегіон розташований на низьких висотах гірського хребта Тянь-Шань, протягнувшись приблизно на 2000 км від західного Киргизстану до сходу провінції Сіньцзян у Китаї.[1] Він відокремлює посушливу Тарімську улоговину і пустелю Такла-Макан на півдні від Джунгарського басейну та Казахського щита на півночі. Посередині екорегіону простягається головний хребет Тянь-Шаню, де на деяких середніх висотах ростуть хвойні ліси в екорегіоні гірських хвойних лісів Тянь-Шаню.
Клімат
ред.Клімат екорегіону є холодним напівпосушливим (класифікація клімату Кеппена (BSk)). Цей клімат зазвичай характеризується більшою кількістю опадів, ніж у справжній пустелі, а також нижчою температурою.[3][4]
Флора і фауна
ред.Біорізноманіття в екорегіоні є відносно високим через екстремальний діапазон висот, що підтримує існування різних видів на різних висотних рівнях, а також завдяки відносно великому розміру екорегіону та його відносно центральному розташуванню між різними флористичними зонами. Найнижчі висоти - від 1100 до 2700 метрів - це переважно кострицеві (Festuca) і ковилові (Stipa) луки. В альпійському районі вище 2700 метрів розташовуються луки з кобрезії (Kobresia) та осоки (Carex).
Список літератури
ред.- ↑ а б Tian Shan montane steppe and meadows (англ.). World Wildlife Federation (WWF). Процитовано 28 грудня 2019.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.