Тянь-Шанський гірський степ та луки

Екорегіон гірських степів і луків Тянь-Шаню (ідентифікатор WWF: PA1019) охоплює ділянку луків завдовжки 2000 км ізольованих гір Тянь-Шань у Центральній Азії. Він характеризується луками, розташованими на рівнинах і пагорбах на великій висоті.[1][2]

Тянь-Шанський гірський степ та луки
Річка Кайду[en], Національний природний заповідник Баянбулакскі луки[en]
Екозона Палеарктика
Біом Гірські луки та чагарники
Країни Китай, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан
Територія екорегіону (фіолетовий)

Розташування та опис ред.

Екорегіон розташований на низьких висотах гірського хребта Тянь-Шань, протягнувшись приблизно на 2000 км від західного Киргизстану до сходу провінції Сіньцзян у Китаї.[1] Він відокремлює посушливу Тарімську улоговину і пустелю Такла-Макан на півдні від Джунгарського басейну та Казахського щита на півночі. Посередині екорегіону простягається головний хребет Тянь-Шаню, де на деяких середніх висотах ростуть хвойні ліси в екорегіоні гірських хвойних лісів Тянь-Шаню.

Клімат ред.

Клімат екорегіону є холодним напівпосушливим (класифікація клімату Кеппена (BSk)). Цей клімат зазвичай характеризується більшою кількістю опадів, ніж у справжній пустелі, а також нижчою температурою.[3][4]

Флора і фауна ред.

Біорізноманіття в екорегіоні є відносно високим через екстремальний діапазон висот, що підтримує існування різних видів на різних висотних рівнях, а також завдяки відносно великому розміру екорегіону та його відносно центральному розташуванню між різними флористичними зонами. Найнижчі висоти - від 1100 до 2700 метрів - це переважно кострицеві (Festuca) і ковилові (Stipa) луки. В альпійському районі вище 2700 метрів розташовуються луки з кобрезії (Kobresia) та осоки (Carex).

Список літератури ред.

  1. а б Tian Shan montane steppe and meadows (англ.). World Wildlife Federation (WWF). Процитовано 28 грудня 2019.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
  3. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.