Вікіпедія

Туркова Ксенія Дмитрівна

Російська журналістка

Ксенія Дмитрівна Туркова (нар. 28 січня 1980 року, Залізничний Московської області) — російська журналістка і педагог, кандидат філологічних наук, в минулому — телеведуча (НТВ, ТВ-6, ТВС і РЕН ТВ).

Туркова Ксенія Дмитрівна
рос. Ксения Дмитриевна Туркова
Народилася28 січня 1980(1980-01-28) (44 роки)
Желєзнодорожний, Московська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьжурналістка, радіоведуча, телеведуча
Alma materфакультет журналістики МДУ
Знання мовросійська
Закладфакультет журналістики МДУ
Сайтpofene.ru

Біографія

ред.

Ксенія Туркова народилася 28 січня 1980 року в Підмосков'ї. Навчалася в школі № 627 з ліцеї класами при «Останкіно», а також в музичній школі по класу гітари. У 2002 році закінчила телевізійне відділення факультету журналістики МДУ з червоним дипломом, потім — аспірантуру на кафедрі стилістики російської мови. Кандидат філологічних наук. Викладач кафедри стилістики російської мови факультету журналістики МДУ ім. М. В. Ломоносова.

Робота в ЗМІ

ред.

З 1998 по 2000 рік працювала на московському кабельному ТБ, кореспондентом телеканалу REN-TV[1]. У 2000 році, у рамках студентської практики з ініціативи Євгена Кисельова, в числі ще п'яти осіб потрапила на телеканал НТВ[2]. З 2000 року працювала кореспондентом програми «Сьогодні в столиці» виробництва НТВ на каналі ТНТ[3]. Програма «Сьогодні в столиці» пішла з телеефіру одночасно з захопленням НТВ[4].

14 квітня 2001 року разом з усім основним складом співробітників вона перейшла на телеканал ТВ-6[5], пізніше — ТВЗ. З вересня 2001 по січень 2002 року — ведуча ранкових новин «Зараз» телеканалу ТВ-6[6].

З червня 2002 по червень 2003 року була ведучою ранкових випусків «Новин» на телеканалі ТВЗ[7] по черзі з Аллою Чернишової. Виступала ведучою програми «Гасіть світло» з Хрюном Моржовым і Степаном Капустою на тому ж телеканалі.

Після закриття ТВЗ в червні 2003 року Туркова перейшла працювати на радіостанцію «Ехо Москви»[8][9]. Ведуча новин[10], ведуча та автор гри «Термінова новина»[11] і рубрики про сучасному сленгу «Ксеня по фені» в програмі «Говоримо по-російськи» на «Ехо Москви»[12]. Ксенія Туркова також лауреат в номінації «Кращий радиокорреспондент» (на думку користувачів Інтернету)[13]. Пішла зі станції в листопаді 2006 року.

Лауреатка Всеукраїнського конкурсу працівників електронних ЗМІ «За зразкове володіння російською мовою в професійній діяльності» в номінації «Найкращий радіоведучий».

З листопада 2004 року по липень 2005 року вела огляд преси в програмі «Сьогодні вранці» на каналі НТВ[14][15]. Пішла з телеканалу після відходу головного продюсера каналу Олександра Левіна у 2005 році[16]. З червня 2006 по осінь 2007 року[6] вела програму «Бізнес. Персона» на «Третьому каналі»[15].

З жовтня 2007[6][17] за осінь 2009 року — ведуча новин «24» на РЕН ТВ[18][19].

З 2009 по 2010 роки — постійний автор і ведуча документального циклу «Репортерські історії» на РЕН ТВ, зокрема — фільмів «Мріяти не шкідливо» (показаний 26 квітня 2009 року)[20] та «Негідна старість» (показаний 28 лютого 2010 року).

З 2010 по 2012 рік працювала радіоведучою на станції «Сіті FM»[21]. З лютого 2012 року по серпень 2013 року — ведуча лінійного ефіру на радіо Коммерсант FM[2].

Як колумніст співпрацювала з виданнями «Московські новини» (2011—2014)[22], «Сноб» (з 2014 року) і «Такі справи» (2014—2015).

1 червня 2013 року була однією з ведучих спеціального телемарафону до Дня захисту дітей «Прощавай, дитячий будинок!» на телеканалі «Дождь» (разом з Катериною Гордєєвою, Оленою Погребижською та Катериною Шерговою)[23].

З серпня 2013 по липень 2017 роки жила і працювала в Києві[24][25]. З 18 березня 2014 року по 12 серпня 2016 року працювала на українському «Радіо Вести»[26][27], з літа 2013 року за півтора року вивчила українську мову. Надалі почала співпрацювати з Громадським телебаченням. У 2015 році брала участь у «Відкритих діалогах» в Санкт-Петербурзі у дискусії, присвяченій мові ненависті[28]. З 1 вересня 2016 року стала виконавчим продюсером проекту «Громадське російською» Громадського телебачення[29].

У вересні 2016 року була серед тих журналістів, які підписали спільну заяву проти дій сайту волонтерського центру Миротворець, який оприлюднив персональні дані близько 5 тисяч журналістів з акредитацією в так званих «ДНР» та «ЛНР»[30][31].

З липня 2017 року почала роботу в digital-підрозділі «Голосу Америки»[32].

Особисте життя

ред.

Виховує сина Кирила[2].

Фільмографія

ред.

У 2008 році знімалася у фільмі «С. С. Д.»[33].

Примітки

ред.
  1. ↑ В калейдоскопе новостей. Становится ли информация безликой?. Российская газета. 17 січня 2008.
  2. ↑ а б в КСЕНИЯ ТУРКОВА, РАДИОВЕДУЩАЯ, КАНДИДАТ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ НАУК И МАМА ДЛЯ #LOVE. #LOVE. 18 грудня 2014. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 25 березня 2019. [Архівовано 2016-10-26 у Wayback Machine.]
  3. ↑ КІРІЯ (ТУРКОВА) Ксенія Дмитрівна — Біографія — БД «Лабіринт»
  4. ↑ ТУРКОВА Ксения Дмитриевна, Москва (2004). Геральдика. 9 листопада 2004.
  5. ↑ ТУРКОВА Ксенія. Біографія
  6. ↑ а б в Туркова Ксения Дмитриевна. Известная журналистка. Вестник Замоскворечья.
  7. ↑ ПРОГРАММА ПЕРЕДАЧ НА ВЧЕРА. ГОД БЕЗ ТВС. Новая газета. 24 червня 2004. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2019.
  8. ↑ 9 сотрудников ТВС работают в рядах "Эха Москвы". Главный редактор бывшего телеканала пока не у дел. Санкт-Петербург. 1 серпня 2003.
  9. ↑ Время фавориток. EchoNews.
  10. ↑ ЧЕЛОВЕК ИЗ ТЕЛЕВИЗОРА. Эхо Москвы. 15 січня 2005.
  11. ↑ Термінова новина
  12. ↑ Ксенія Туркова на afisha.ru
  13. ↑ Радіостанція «Ехо Москви» / Про нас / Внутрішні новини (архів)
  14. ↑ Телекомпания НТВ. Делаем рекламу. 11 жовтня 2006. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 25 березня 2019. [Архівовано 2017-07-15 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б КСЕНИЯ ТУРКОВА. Ведущая программы "Бизнес. Персона". Третий канал. 30 червня 2007. Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 25 березня 2019.
  16. ↑ Сергей Варшавчик. (22 июля 2005). Осокин сослан в отхожие места. Независимая газета. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
  17. ↑ «Звездный карнавал» РЕН ТВ. РЕН ТВ приглашает на съемки новогоднего концерта. МедиаАтлас. 5 грудня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ Реальные новости. Аргументы недели. 19 червня 2008.
  19. ↑ Олексій Венедиктов позитивно оцінює роботу Ксенії Турковой на РЕН-ТВ
  20. ↑ "Счастливые песни" и "Мечтать не вредно". Известия. 24 квітня 2009.
  21. ↑ Практика большого взрыва. Как вещательные и социальные СМИ доносили читателям новости о теракте в аэропорту «Домодедово». Slon.ru. 25 січня 2011.
  22. ↑ Ксения Туркова. Авторы. Московские новости. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 10 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-13 у Wayback Machine.]
  23. ↑ «Дождь» организует телемарафон «Прощай, детский дом!». ЖурДом. 30 травня 2013. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019. [Архівовано 2019-03-24 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Ксения Туркова: «Пока в Украине война, я не хочу отсюда уезжать». Открытая Россия. 4 травня 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 25 березня 2019. [Архівовано 2021-01-22 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Ксения Туркова. Голос Америки. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 березня 2019.
  26. ↑ Сьогодні о 12.00 виходить в ефір Радіо Вести Сьогодні о 12.00 виходить в ефір Радіо Вести. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 25 березня 2019.
  27. ↑ Ведуча «Радіо Вести» Ксенія Туркова звільняється «Детектор медіа», 08.08.2016
  28. ↑ Катерина Сергацкова. «Корисніше бути жебраком, ніж головним редактором в Москві». Навіщо російські журналісти їдуть працювати на Україну. «Meduza», 17.07.2015
  29. ↑ Колишня ведуча «Радіо Вести» Ксенія Туркова буде працювати на «Громадському» «Детектор Медіа», 01.09.2016
  30. ↑ Сайт Миротворець розкрив персональні дані журналістів, акредитованих у «ДНР» і «ЛНР»
  31. ↑ Обновленный список журналистов, аккредитованных террористической организацией ДНР(рос.)
  32. ↑ Ксенія Туркова залишає «Суспільне телебачення» заради «Голосу Америки» «Детектор медіа», 09.06.2017
  33. ↑ o_umi: Хвилина слави

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Туркова_Ксенія_Дмитрівна&oldid=44115712