Відкрити головне меню

Домініка Василівна Труховська (після заміжжя Ванєєва; *24 грудня (5 січня) 1875(18750105), Олександрія (?) — †Бор, 1920) — діячка революційного руху в Російській імперії, член Союзу боротьби за визволення робітничого класу.

Труховська-Ванєєва Домініка Василівна
ТруховськійДошка.jpg
Меморіальна дошка на будинку батька Домініки Труховської в Олександрії
Народилася 24 грудня 1974 (5 січня 1875)(1875-01-05)
Олександрія (?)
Померла 1920(1920)
Бор (Росія)
Діяльність діячка революційного руху
Alma mater Бестужевські курси
Володіє мовами російська
Партія Союз боротьби за визволення робітничого класу

БіографіяРедагувати

 
Будинок в Олександрії, у якому ймовірно народилась Труховська та періодично проживала до 1902 р. Серпень 2009.

Домініка Труховська народилась в місті Олександрія[1] (за іншими даними в с. Решетилівка[2]) в купецькій родині. У 1892 закінчила Полтавську гімназію, а вже наступного року вступила на Бестужевські Вищі жіночі курси в Петербурзі. Під час навчання Труховська долучилася до активної революційної роботи, під час приїздів на канікули до батьків в Олександрію, вона сприяла формуванню революційних настроїв серед місцевої молоді. Також в період свого навчання Домініка Труховська працювала вчителькою у вечірній школі за Невською заставою.

1896 її було заарештовано у справі Союзу боротьби за визволення робітничого класу. Разом з нею в цій справі проходила Надія Крупська. Через Труховську Софія Невзорова передала для розповсюдження серед робітників фабрики Паля відозву «Робітниче свято 1 травня». Під вартою вона утримувалась з 11 липня по 7 листопада 1896 р., а потім віддаана під особливий нагляд поліції. В цей час вона познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Анатолієм Ванєєвим, який був особистим другом Леніна.

Після арешту і заслання у 1897 р. хворого на туберкульоз нареченого А. Ванєєва вона вирушила за ним до Сибіру. Існують свідчення, що при цьому вона була «фіктивною нареченою», і виконувала насправді роль зв'язкової, оскільки ув'язнених дозволялось відвідувати лише найближчим родичам.[3] Офіційно їхній шлюб було оформлено 19 жовтня.[4]

22 жовтня 1897 Домініку Ванєєву було засуджено до тримісячного ув'язнення, з подальшим підпорядкуванням гласному поліційному нагляду на 2 роки поза столиць та їх губерній, а також університетських міст, Саратова та деяких, на розсуд міністерства внутрішніх справ, промислових місцевостей. Ванєєва відбула ув'язнення в Єнісейському тюремному замку (з 18 листопада 1897 р. — протягом двох місяців), а термін нагляду — в Єнісейській губернії. Належала до числа 17-ти засланих соціал-демократів, що прийняли відомий ленінський протест проти «Credo» Катерини Кускової. 8 вересня 1899 Домініка Ванєєва втратила свого чоловіка, що помер від туберкульозу. В подальшому вона вийшла заміж за його брата революціонера Василя Ванєєва Після закінчення поліційного нагляду (18 лютого 1900 р.) їй було заборонено проживання в столицях і Петербурзькій губернії до особливого розпорядження і в деяких інших місцевостях на 2 роки. З 1902 року вона жила в Нижньому Новгороді. У 1904 їй було дозволене повсюдне проживання.

Після революції Труховська-Ванєєва проживала в місті Бор Нижньоновгородської області, де проявила себе як педагог, вона заснувала дитячий будинок, який діє і дотепер. В цьому місті встановлено пам'ятники їй та її чоловіку Анатолію Ванєєву.[5] У місті Олександрія їй було встановлено меморіальну дошку на фасаді будинка її батька, у якому вона періодично проживала до 1902 року. Домініка Труховська є персонажем роману радянського письменника Афанасія Коптєлова «Запалає полум'я» (рос. «Возгорится пламя»), присвяченого життю Леніна.

ПриміткиРедагувати

  1. Нова історія старого будинку
  2. Деятели революционного движения в России[недоступне посилання з липень 2019] Биобиблиографический словарь:От предшественников декабристов до падения царизма: В 5 т. — М.: Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927—1934]
  3. Генеалогия советской партэлиты 20-30 гг
  4. Анатолий Александрович Ванеев. Архів оригіналу за 19 грудень 2008. Процитовано 27 серпень 2009. 
  5. Города и исторические места Нижегородской области. Правительство Нижегородской области