Три кольори: Синій
«Три кольори: Синій» (фр. Trois Couleurs: Bleu) — французько-польсько-швейцарський фільм 1993 року польського режисера Криштофа Кесльовського. Це перший фільм з трилогії «Три кольори (Синій / Білий / Червоний», в якій послідовно досліджуються три слова девізу Франції: «Свобода / Рівність / Братерство».
Три кольори: Синій | |
|---|---|
| фр. Trois Couleurs: Bleu | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Криштоф Кесльовський |
| Продюсер | Марен Карміц |
| Сценарист |
Криштоф Песевич Криштоф Кесльовський |
| У головних ролях |
Жульєт Бінош Бенуа Режан Флоранс Пернель |
| Оператор | Славомир Ідзяк[pl] |
| Композитор | Збігнев Прайснер |
| Музика | Збігнев Прайснер |
| Кінокомпанія | CAB Productions, Canal+ |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 98 хв. |
| Мова |
французька польська |
| Країна |
 Франція Польща.svg){kind=small} Швейцарія |
| Рік | 1993 |
| Касові збори | 1 365 410 $[1] і 1 324 974 $[1] |
| IMDb | ID 0108394 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
СюжетРедагувати
Головна героїня 33-річна Жюлі вижила після автокатастрофи, але втратила чоловіка — композитора Патріса де Курсі і п'ятирічну дочку Анну. З розпачу Жюлі намагається покінчити життя самогубством, але вчасно зупиняється. Вона обриває всі зв'язки з минулим, палить старі фотографії та переїжджає із заміського будинку до Парижу. Але спогади це не фотографії, які можна спалити. Жюлі довідується, що її чоловік мав коханку, адвокатку Сандрін, яка від нього вагітна …
Ролі виконуютьРедагувати
| Жульєт Бінош | •••• | Жулі Віньон (де Курсі) |
| Бенуа Режан[fr] | •••• | Олів'є Бенуа |
| Флоранс Пернель[fr] | •••• | Сандрін |
| Шарлотта Вері | •••• | Люсіль |
| Еммануель Ріва | •••• | мадам Віньон |
| Елен Венсан | •••• | журналістка |
| Філіп Вольтер[fr] | •••• | агент з нерухомості |
| Жулі Дельпі | •••• | Домінік |
НагородиРедагувати
- 1993 Нагорода Міжнародного кінофестивалю у Чикаго:
- Спеціальний приз журі — Криштоф Кесльовський
- 1993 Нагорода Венеційського кінофестивалю:
- Премія «Золотий лев» за найкращий фільм — Криштоф Кесльовський
- Премія «Золотий Осел» за найкращу операторську роботу — Славомир Ідзяк
- Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль — Жульєт Бінош
- 1994 Національна кінопремія Франції Сезар:
- за найкращу жіночу роль — Жульєт Бінош
- за найкращий монтаж — Жак Вітта
- за найкращий звук — Вільям Флаголе, Жан-Клод Лоре
- 1993 Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса:
- за 2-ге місце серед найкращих іноземних фільмів — Криштоф Кесльовський
- 1994 Номінація на премію Національної спілки кінокритиків США:
- за 2-ге місце серед найкращих фільмів іноземною мовою
ПосиланняРедагувати
«Три кольори: Синій» на сайті IMDb (англ.) 
(28.06.2021)
- ↑ а б Box Office Mojo — 1999.