Тритон сіроплямистий
| Тритон сіроплямистий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Triturus carnifex (Laurenti, 1768) | ||||||||||||||||
 Поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трито́н сіроплямистий[2] (Triturus carnifex) — вид земноводних з родини саламандрових (Salamandridae). Один із 6 видів роду. Поширений в Італії та на Балканах. Евритопний вид.
Опис
ред.Великий тритон, завдовжки до 15—18 см. За розмірами і зовнішнім виглядом схожий з іншим представником роду — тритоном гребінчастим (Triturus cristatus). Розрізнити ці два види можна по ширшій основі хвоста, більших лапах і гладкій шкірі. Забарвлення тіла темно-коричневого кольору з чорними плямами. Черевце помаранчеве або жовто-помаранчеве з круглими темними плямами. У шлюбний період у самців на спині розвивається високий гребінь.
Поширення
ред.Вид поширений в Італії та західній частині Балкан від півдня Австрії до півночі Греції. Існують інтродуковані популяції на заході Швейцарії (Женева), в Німеччині, Португалії (острів Сан-Мігель на Азорських островах), Нідерландах та Великій Британії[3]
Особливості біології
ред.Місця проживання різноманітні — від букових лісів до районів із посушливим середземноморським кліматом. Цей вид можна зустріти також у трансформованих ландшафтах і водних спорудах, таких як кар'єри, штучні водойми, кам'янисті колодязі, резервуари та поїлки.
Розмноження тритонів і розвиток личинок відбуваються в різних стоячих постійних та тимчасових водоймах. Яйця відкладаються поштучно або у вигляді невеликих ланцюжків. Личинки лімнофільного типу. Повністю розвинена личинка має високі плавцеві складки, дуже довгі пальці й нитку на кінці хвоста, що допомагає триматися в пелагіалі водойми[4]
Див. також
ред.Джерела. Примітки
ред.- ↑ Antonio Romano, Jan Willem Arntzen, Mathieu Denoël, Robert Jehle, Franco Andreone, Brandon Anthony, Benedikt Schmidt, Wiesiek Babik, Robert Schabetsberger, Milan Vogrin, Miklós Puky, Petros Lymberakis, Jelka Crnobrnja Isailovic, Rastko Ajtic, Claudia Corti. (2009). Triturus carnifex: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 28 травня 2021
- ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 50
- ↑ Arntzen, J.W., Themudo, G.E., Wielstra, B. 2007. The phylogeny of crested newts (Triturus cristatus superspecies): nuclear and mitochondrial genetic characters suggest a hard polytomy, in line with the paleogeography of the centre of origin. Contributions to Zoology 76(4):261-278.
- ↑ Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 94—95).
Література
ред.- Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 94—95)
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 97—101). ISBN 978-1-4081-5459-5
Посилання
ред.- Triturus carnifex AmphibiaWeb