Третьяк Владислав Олександрович
Третьяк Владислав Олександрович (25 квітня 1952, с. Оруд'єво, Дмитровський район, Московська область, РРФСР, СРСР) — видатний радянський хокеїст, воротар.[1][2] Багато експертів уважають Третьяка одним з найвидатніших воротарів в історії хокею із шайбою.
Владислав Третьяк | ||||
---|---|---|---|---|
Третяк у травні 2008 | ||||
Народився | 25 квітня 1952 (72 роки) Оруд'єво, РРФСР, СРСР | |||
Позиція | Воротар | |||
Хват | Лівий | |||
Проф. клуби | ХК ЦСКА Москва | |||
Нац. збірна | СРСР | |||
Драфт НХЛ | 138 загалом, 1983 Монреаль Канадієнс | |||
Ігрова кар'єра | 1968 — 1984 | |||
Зала слави, 1989 | ||||
Третьяк Владислав Олександрович у Вікісховищі |
У період з 1969 по 1984 роки захищав ворота команди ЦСКА і збірної Радянського Союзу. У матчах чемпіонату СРСР зіграв 482 матчі, на чемпіонатах світу та Олімпійських Іграх — 117 ігор. У турнірах Кубка Канади — 11 матчів. Входить до Символічної збірної століття ІІХФ.
З грудня 2003 року — депутат Державної думи РФ четвертого скликання. З 2006 року — президент Федерації хокею Росії. Полковник запасу ЗС РФ.
Досягнення
ред.- Триразовий олімпійський чемпіон (1972, 1976, 1984), срібний призер Зимових Олімпійських ігор 1980.
- 10-разовий чемпіон світу (1970, 1971, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983), срібний призер ЧС 1972 і 1976, бронзовий призер ЧС 1977.
- 9-разовий чемпіон Європи (1970, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983), срібний призер ЧЄ 1971, 1972 і 1976, бронзовий призер ЧЄ 1977.
- Володар Кубка Канади 1981, учасник розіграшу Кубка Канади 1976.
- Учасник Суперсерії-72, Суперсерії-74 і Суперсерії-76.
- Володар Кубка Виклику 1979.
- Перший європейський хокеїст, представлений у Залі хокейної слави Національної хокейної ліги в Торонто.
- Найкращий хокеїст XX століття за версією Міжнародної федерації хокею.
- Заслужений майстер спорту СРСР (1971).
- Владислав Третьяк 5 разів визнавався найкращим хокеїстом СРСР, тричі найкращим хокеїстом Європи, чотири рази найкращим воротарем світових першостей.
- 13-разовий чемпіон СРСР (1970—1973, 1975, 1977—1984), срібний призер чемпіонатів СРСР 1974, 1976 в складі клубу ЦСКА.
- Володар Кубка СРСР 1969 і 1973, фіналіст розіграшу Кубка СРСР 1976.
- У 1997 році серед перших був уведений до Зали слави ІІХФ.
- Увійшов до символічної збірної століття «Centennial All-Star Team» Міжнародної федерації хокею з шайбою.
- Член Зали хокейної слави.
Спортивні медалі | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Представник СРСР | |||||||||||
Чоловічий хокей на льоді | |||||||||||
Олімпійські ігри | |||||||||||
Золото | 1972 Саппоро | Хокей | |||||||||
Золото | 1976 Інсбрук | Хокей | |||||||||
Срібло | 1980 Лейк-Плесід | Хокей | |||||||||
Золото | 1984 Сараєво | Хокей | |||||||||
Чемпіонат світу | |||||||||||
Золото | 1970 Швеція | Хокей | |||||||||
Золото | 1971 Швейцарія | Хокей | |||||||||
Срібло | 1972 Чехословаччина | Хокей | |||||||||
Золото | 1973 СРСР | Хокей | |||||||||
Золото | 1974 Фінляндія | Хокей | |||||||||
Золото | 1975 Західна Німеччина | Хокей | |||||||||
Срібло | 1976 Польща | Хокей | |||||||||
Бронза | 1977 Австрія | Хокей | |||||||||
Золото | 1978 Чехословаччина | Хокей | |||||||||
Золото | 1979 СРСР | Хокей | |||||||||
Золото | 1981 Швеція | Хокей | |||||||||
Золото | 1982 Фінляндія | Хокей | |||||||||
Золото | 1983 ФРН | Хокей | |||||||||
Державні нагороди
|
Статистика
ред.Клубні виступи
ред.Сезон | Клуб | Ліга | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | В | П | Н | Хв | ПГ | ІБГ | ПГГ | |||
1968–69 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 3 | — | — | — | — | 2 | — | 0.67 |
1969–70 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 34 | — | — | — | — | 76 | — | 2.24 |
1970–71 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 40 | — | — | — | — | 82 | — | 2.03 |
1971–72 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 30 | — | — | — | — | 78 | — | 2.60 |
1972–73 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 30 | — | — | — | — | 80 | — | 2.67 |
1973–74 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 27 | — | — | — | — | 94 | — | 3.48 |
1974–75 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 35 | — | — | — | — | 104 | — | 2.97 |
1975–76 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 33 | — | — | — | — | 100 | — | 3.03 |
1976–77 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 35 | — | — | — | — | 98 | — | 2.80 |
1977–78 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 29 | — | — | — | — | 72 | — | 2.48 |
1978–79 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 40 | — | — | — | — | 111 | — | 2.78 |
1979–80 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 36 | — | — | — | — | 85 | — | 2.36 |
1980–81 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 18 | — | — | — | — | 32 | — | 1.78 |
1981–82 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 41 | 34 | 4 | 3 | 2295 | 65 | 6 | 1.70 |
1982–83 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 29 | 25 | 3 | 1 | 1641 | 40 | 6 | 1.46 |
1983–84 | ЦСКА (Москва) | СРСР | 22 | 22 | 0 | 0 | 1267 | 40 | 4 | 1.89 |
Разом у СРСР | 482 | — ! — ! — ! — ! 1158 | — ! 2.31 |
Збірна
ред.Рік | Команда | Турнір | І | В | П | Н | Хв | ПГ | ІБГ | ПГГ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1968 | СРСР | ЮЧЄ | 1 | — | — | — | 20 | 1 | 0 | 3.00 |
1969 | СРСР | ЮЧЄ | 2 | — | — | — | — | — | — | — |
1970 | СРСР | ЮЧЄ | 2 | — | — | — | — | — | — | — |
1970 | СРСР | ЧС | 6 | — | — | — | 215 | 4 | — | 1.12 |
1971 | СРСР | ЮЧЄ | 3 | — | — | — | 180 | 5 | — | 1.67 |
1971 | СРСР | ЧС | 5 | — | — | — | 241 | 6 | — | 1.49 |
1972 | СРСР | ОІ | 4 | — | — | — | 240 | 10 | — | 2.50 |
1972 | СРСР | ЧС | 8 | — | — | — | 430 | 15 | — | 2.09 |
1972 | СРСР | СС | 8 | — | — | — | 480 | 31 | — | 3.87 |
1973 | СРСР | ЧС | 7 | — | — | — | 420 | 14 | — | 2.00 |
1974 | СРСР | ЧС | 8 | — | — | — | 440 | 12 | — | 1.64 |
1974 | СРСР | СС | 7 | — | — | — | 420 | 25 | — | 3.57 |
1975 | СРСР | ЧС | 8 | — | — | — | 449 | 18 | — | 2.41 |
1976 | СРСР | ОІ | 4 | — | — | — | 240 | 10 | — | 2.50 |
1976 | СРСР | ЧС | 10 | — | — | — | 577 | 19 | — | 1.98 |
1976 | СРСР | КК | 5 | — | — | — | 300 | 14 | — | 2.80 |
1977 | СРСР | ЧС | 9 | — | — | — | 482 | 17 | — | 2.12 |
1978 | СРСР | ЧС | 8 | — | — | — | 480 | 21 | — | 2.63 |
1979 | СРСР | ЧС | 7 | — | — | — | 407 | 12 | — | 1.77 |
1980 | СРСР | ОІ | 5 | — | — | — | 220 | 9 | — | 2.45 |
1981 | СРСР | ЧС | 7 | — | — | — | 420 | 13 | — | 1.86 |
1981 | СРСР | КК | 6 | — | — | — | 360 | 8 | — | 1.33 |
1982 | СРСР | ЧС | 8 | — | — | — | 464 | 19 | — | 2.46 |
1983 | СРСР | ЧС | 7 | — | — | — | 420 | 4 | — | 0.57 |
1984 | СРСР | ОІ | 6 | — | — | — | 360 | 4 | — | 0.67 |
Разом на ОІ | 19 | — ! — ! — ! 1060 | 33 | — ! 1.87 | ||||||
Разом на ЧС | 98 | — ! — ! — ! 5445 | 174 | — ! 1.92 |
Міжнародні санкції
ред.Через вторгнення Росії в Україну перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[3]
З 23 лютого 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[4]
З 11 березня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.
З 24 березня 2022 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки.[5]
З 25 лютого 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[6]
З 4 травня 2022 року перебуває під санкціями Австралії.[7]
З 12 квітня 2022 року перебуває під санкціями Японії.[8]
З 7 вересня 2022 року перебуває під санкціями України.[9]
З 3 травня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.
24 лютого 2023 року внесений до санкційного списку Канади, як «еліта і близький соратник режиму».
Кіновтілення
ред.2007 — «Валерій Харламов. Додатковий час» (Росія), режисер Юрій Корольов (Стааль), актор Дмитро Аросьєв.
2012 — «Хокейні ігри» (Росія), режисер Ксенія Кондрашина, актор Андрій Ворошилов.
2013 — «Легенда № 17» (Росія), режисер Микола Лебедєв, актор Олександр Пахомов.
2014 — «Слава» (Росія), режисер Антон Азаров, актор Михайло Шамігулов.
Сім'я
ред.- Батько — Олександр Дмитрович (1923—2004), військовий льотчик, служив в авіаційній дивізії особливого призначення (гарнізон Чкаловський у Підмосков'ї), майор.
- Мати — Віра Петрівна (1921—2004), вчитель фізкультури, грала в хокей із м'ячем на першості Москви у складі жіночої команди «Металург». Ветеран Німецько-радянської війни.
- Дружина (з 23 серпня 1972 року) — Тетяна Євгенівна (нар. 1950).
- Син Дмитро Владиславович Третяк (нар. 1973), стоматолог.
- Онук Максим Дмитрович Третяк (нар. 1996), хокеїст, воротар. Захищає ворота хокейного клубу Сочі.
- Дочка Ірина Владиславівна Третяк (нар. 1976), юрист,[10]
- Онука Анна Сергіївна Ємшанова (нар. 2001)
- Онука Марія Сергіївна Ємшанова (нар. 2006).
- Син Дмитро Владиславович Третяк (нар. 1973), стоматолог.
Примітки
ред.- ↑ Биография на сайте Вести.Ru. 11 січня 2010. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 16 лютого 2010.
- ↑ Григорий Саркисов, Дмитрий Ерисов. (12 грудня 2006). Ледовый дворец - грядущих побед творец. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 16 лютого 2010.
- ↑ ТРЕТЬЯК Владислав Олександрович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Recent Actions | Office of Foreign Assets Control. ofac.treasury.gov (англ.). Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Australia and sanctions.
- ↑ ウクライナ情勢に関する外国為替及び外国貿易法に基づく措置について (PDF).
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №637/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 вересня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- ↑ Владислав Третьяк. web.archive.org. 19 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 15 липня 2024.
Посилання
ред.- Статистика виступів та профіль гравця на NHL.com, Eliteprospects.com, Eurohockey.com, Hockey-Reference.com, The Internet Hockey Database
Це незавершена стаття про хокеїста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |