Треповський Олег Борисович
український актор
Оле́г Бори́сович Трепо́вський (нар. 28 жовтня 1965, Волгоград, РРФСР, СРСР — пом. 25 квітня 2018) — український театральний та кіноактор. Заслужений артист України (14.09.1996), Народний артист України (23.08.2011)[1].
Олег Треповський | |||
---|---|---|---|
Дата народження | 28 жовтня 1965 | ||
Місце народження | Волгоград, РРФСР, СРСР | ||
Дата смерті | 25 квітня 2018 (52 роки) | ||
Місце смерті | Київ, Україна | ||
Національність | українець | ||
Громадянство | Україна | ||
Професія | актор | ||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | ||
Роки активності | 1995 — 2018 | ||
IMDb | ID 0872220 | ||
Нагороди та премії | |||
Життєпис
ред.Народився 28 жовтня 1965 року у Волгограді, РРФСР. 1992 року закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенко-Карого (курс Михайла Резніковича).
З 1992 року — актор київського Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. 1995 року дебютував у кіно.
2017 — за виконання головної ролі в короткометражному фільмі «Ґолден лав» (2016, реж. Павло Остріков) був номінований на здобуття Національної кінопремії «Золота дзиґа» у категорії «Найкращий актор»[2].
Помер 25 квітня 2018 року.
Театральні роботи
ред.- «Молоді роки короля Людовика» (1993) — Людовик
- «Історія однієї пристрасті» (1994) — Містер Генрі
- «Ревнощі» (1995) — Сергій Петрович, Андрій Іванович
- «Школа скандалу» (1995) — Від автора
- «Тойбеле і її демон» (1996) — Алхонон
- «Любов студента» (1996) — Онуфрій
- «Пригоди на чарівній кулі» (1997) — Лісовик
- «Маскарадні забави» (2000)
- «Любов і війна» (2000);
- «Таємниці мадридського двору» (2000) — Франциск
- «Пані міністерша» (2001);
- «І усе це було…. і усе це буде» (2002)
- «У полоні пристрастей (Кам'яний володар)» (2002) — Дон Жуан
- «Ангелок, або Сексуальні неврози наших батьків» (2009) — Лікар
- «Сто п'ята сторінка про кохання» (2010) — Він, сьогодні
- «Трохи мерехтить примарна сцена… (Ювілей. Ювілей? Ювілей!)» (2011)
- «Цинічна комедія» за мотивами п'єси В. Шекспіра «Міра за міру» (2012) — Вінченцо, герцог віденський
Ролі в кіно
ред.Рік | Назва українською | Роль | |
---|---|---|---|
1995 | Вальдшнепи | Володимир Адольфович Карно, «Вовчик», професор-лінгвіст, безпартійний, друг Дмитра | |
1999 | т/с | День народження Буржуя | Губанов |
1999 | ф/в | Школа скандалу | від автора |
2002 | Лялька | епізод | |
2002 | Право на захист | Крилов | |
2004 | Попіл Фенікса | Тадеуш Шепільский | |
2005 | Золоті хлопці | епізод | |
2005 | Непрямі докази | Дєдов | |
2006 | т/с | Повернення Мухтара 3 | Леонід |
2006 | Міський романс | лікар-психіатр | |
2006 | т/с | Дев'ять життів Нестора Махна | слідчий Кирило Гнатович |
2006 | Дурдом | батько Альоші | |
2006 | Вади і їх прихильники | Ослов | |
2006 | т/с | Сім'янин | |
2006 | Театр приречених | Іван Драгілєв актор театру | |
2007 | т/с | Повернення Мухтара 4 | електрик |
2007 | т/с | Доброзичливець | |
2008 | Владика Андрей | рабин Леві | |
2008 | Про Любов | Гарик, актор | |
2009 | По закону | 1-й бомж | |
2009 | т/с | Свати 3 | директор хлібозаводу |
2009 | Чужі душі | Бояренцев Олег Миколайович, слідчий | |
2010 | т/с | Смерть гладіатора | |
2010-2013 | т/с | Єфросинья | Сергій Корольов, батько Каті і Катрін, колишній чоловік Журавської |
2011 | «Кедр» пронизує небо | Дмитро Федорович Устинов, нарком озброєння СРСР | |
2012 | Джамайка | Гоша, колишній коханець Вікторії, батько Наташі | |
2012 | Порох і дріб | Григорій Олександрович Жакетов, засуджений вахтер | |
2012 | Робота над помилками | ||
2012-2013 | т/с | Свати 6 | епізод |
2013-2014 | Сашко | Михайло Сохацький | |
2014 | Братні узи | Михайло, батько Ксюші | |
2014 | Гордіїв вузол | Семен, батько Ліки | |
2014 | Упізнай мене, якщо зможеш | санітар моргу | |
2015 | т/с | Відділ 44 | Борис |
2015 | Останній яничар | козак, що знайшов пораненого Єрмолая | |
2015 | т/с | Потопельник | |
2016 | к/м | Ґолден лав | Віктор |
Громадянин Ніхто | епізод | ||
Ласкаво просимо на Канари | Юрич | ||
Лист надії | листоноша | ||
2018 | Таємний щоденник Симона Петлюри | Самуїл Шварцбард |
Визнання
ред.Нагороди та номінації Олега Треповського | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Національна кінопремія «Золота дзиґа» | |||
2017 | Найкращий актор | Ґолден лав | Номінація |
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
- ↑ Українська кіноакадемія оголосила номінантів на премію «Золота дзиґа». Детектор-медіа. 3 квітня 2017. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 12.04.2017.
Посилання
ред.- Олег Треповський на сайті IMDb (англ.)
- Олег Треповський на сайті Kino-teatr.ua