Трансильванське князівство (1711—1867)
Трансильванське князівство або Велике князівство Трансильванське (нім. Großfürstentum Siebenbürgen; угор. Erdélyi Nagyfejedelemség; рум. Marele Principat al Transilvaniei) — колишня провінція Габсбурзької монархії і Австрійської імперії.
| Трансильванське князівство нім. Großfürstentum Siebenbürgen угор. Erdélyi Nagyfejedelemség рум. Marele Principat al Transilvaniei | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||
 Прапор
 Герб
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Германштадт 1711–1791, 1848–1861; Клаузенбурґ 1791–1848, 1861–1867. | ||||||||||
| Мови | угорська, німецька, румунська | ||||||||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||||||||
| Правителі Трансильванії | |||||||||||
• 1711-1740 | Карл VI Габсбург (перший) | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
• Засновано | 1711 | ||||||||||
• Ліквідовано | 1867 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною | Румунія | ||||||||||
Історія
ред.Васальне князівство Османська Трансильванія була захоплена Габсбургами і увійшла до складу Габсбурзької монархії згідно з Карловицьким конгресом у 1699. З 1711, Габсбурги зміцнили контроль над Трансильванією і князі Трансильванії були замінені губернаторами Габсбурзької імперії. У 1765 році було оголошено Велике князівство Трансильванія, введено окремий статус Трансильванії в Габсбурзькій монархії, згідно з Diploma Leopoldinum, 1691.
У 1851 році Трансильванська військова границя (яка існувала з 1762 р.) була скасована і включена до Трансильванії.
Згідно з компромісом (Ausgleich) 1867, який створив Австро-Угорську імперію, особливий статус Трансильванії скасовано, і вона перейшла під контроль парламенту Королівства Угорщини.
Демографія
ред.| Рік | Загалом | Румуни | Угорці з Секеями | Німці |
|---|---|---|---|---|
| 1720 | 806,221 | 49,6 % | 37,2 % | 12,2 % |
| 1730 | ~725,000 | 57.9 % | 26.2 % | 15.1 % |
| 1765 | ~1,000,000 | 55.9 % | 26 % | 12 % |
| 1784 | 1,440,986 | - | - | - |
| 1790[1] | 1,465,000 | 50.8 % | 30.4 % | - |
| 1835 | - | 62.3 % | 23.3 % | 14.3 % |
| 1850 | 2,073,372 | 59.1 % | 25.9 % | 9.3 % |
Примітки
ред.- ↑ Peter Rokai — Zoltan Đere — Tibor Pal — Aleksandar Kasaš, Istorija Mađara, Beograd, 2002, pages 376—377.
|
Це незавершена стаття з історії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |