Тракало Василь Йосипович
| Василь Тракало | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
24 вересня 1956 (67 років) смт Товсте, Заліщицький район, Тернопільська область, Україна | |||
| Громадянство |
 УРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, редактор | |||
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | «Колонія» (роман) | |||
| Брати, сестри | Тракало Ольга Йосифівна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Тракало Василь Йосипович у Вікісховищі | ||||
Васи́ль Йо́сипович (Йо́сифович[1]) Трака́ло (нар. 24 вересня 1956, смт Товсте, Україна) — український журналіст, письменник. Член Національної спілки журналістів України (1984). Заслужений журналіст України (2002). Член Національної спілки письменників України (2004).
Життєпис ред.
Василь Тракало народився 24 вересня 1954 року у смт Товсте Заліщицького району (нині у складі Чортківського району) Тернопільської области України).
Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював журналістом у редакціях Чернівецького радіомовлення і Заставнівської районної газети «Нова доба»; власним кореспондентом обласної газети «Свобода» (у Бучацькому, Монастириському, Заліщицькому районах); кореспондентом газети «Будівельник» (1980—1983, Тернопіль); відповідальним секретарем Бучацького районного товариства любителів книги.[2]
Нині — у редакції бучацької районної газети «Перемога» (нині «Нова доба»): завідувач відділу районної газети (1983—1991), редактор газети «Золота Пілава» (1991), з 22[3] листопада 1991 донині[4] — головний редактор. У 2001 році 1-й заступник генерального директора Тернопільської обласної ТРК.
Громадська діяльність ред.
27 січня 2017 року на звітно-виборній конференції Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України обраний головою ТОО НСЖУ.[5]. Член правління НСЖУ з квітня 2017 року.
Доробок ред.
Автор оповідань, документальних повістей «Банкір», «Три кола пошани» (1990), роману «Колонія» (1998), публікацій у журналах «Сучасність», «Дзвін», «Тернопіль», в українській та закордонній пресах.
Родина ред.
Одружений. Разом із дружиною виховали двох синів: Андрій (нар. 1990[6]) — прокурор прокуратури Підгаєцького району[7] та Ярослав — журналіст Першого національного[8], речник Національної поліції України[9].
Нагороди та відзнаки ред.
- лауреат Всеукраїнської премії «Золоте перо» (1994)
- лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких (2000)
- лауреат премії Українського вільного університету у Нью-Йорку (США)
- Тернопільська обласна премія імені Володимира Здоровеги (2010)[10]
Примітки ред.
- ↑ Тракало Василь Йосифович.
- ↑ газета «Перемога». — Бучач, 2 липня 1983. — № 66 (5876). — С. 3.
- ↑ Нова доба. — № 1.
- ↑ Мельничук Б. «Нова доба» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 636. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Карпович В. Обласну спілку журналістів очолив Василь Тракало / Віктор Карпович // Свобода. — 2017. — 1 лютого.
- ↑ Тракало Андрій Васильович. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ Тракало Андрій Васильович. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ З Першого національного звільнився ще один журналіст
- ↑ Свобода. — 2016. — № 73 (3111) (21 вересня). — С. 12.
- ↑ Розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації та обласної ради від 18 квітня 2011 року № 275/63 «Про присудження обласних премій в галузі культури за підсумками 2010 року».
Джерела ред.
- Барна В., Мельничук Б. Тракало Василь Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 464—465. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |