Топачевський Олександр Вікторович
| Олександр Вікторович Топачевський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 (13) березня 1897 Бобрівка, Таращанський повіт, Київська губернія |
| Помер | 1 грудня 1975 (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | ботанік, фіколог |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Галузь | альгологія, гідробіологія, систематика |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка Інститут гідробіології НАН України |
| Вчене звання | професор, академік НАН України |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Аспіранти, докторанти | Оксіюк Ольга Петрівна Масюк Надія Прохорівна Сіренко Лідія Якимівна |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | роботи із систематики та філогенії водоростей, гідробіології |
| У шлюбі з | Макаревич Марія Флоріанівна |
| Діти | Топачевський Андрій Олександрович |
| Нагороди |  |
Олекса́ндр Ві́кторович Топаче́вський (1 (13) березня 1897, Бобрівка — 1 грудня 1975, Київ) — український та радянський альголог, ботанік і гідробіолог. Доктор біологічних наук, професор, академік НАН України.
Біографія
ред.Початок шляху
ред.Народився на хуторі Бобрівка Таращанського повіту Київської губернії у родині залізничного службовця Віктора Яковича Топачевського та Софії Олександрівни Топачевської, до шлюбу Лаврентьєвої. Початкову освіту здобував у комерційному училищі, працював на лісорозробках, у Київській трудшколі.
1925 року вступає до Київського інституту народної освіти. Протягом навчання працює: викладаючи природознавство у трудшколі, завідує навчальною частиною для робітничої молоді та на робітфаці Українського інституту народної освіти.
1935 року вступає до аспірантури Київського університету.
1940 рік — бере участь у створенні Інституту гідробіології АН УРСР спільно з Яковом Роллом.
Робота в університеті
ред.З 1935–1959 роки — викладач Київського університету, з 1959 — професор.
1941–1944 роки — знаходиться у евакуації разом із Київським університетом, працює шкільним учителем. Після повернення до Києва працює на відновленні університету.
1944–1959 роки — працює доцентом, завідує кафедрою нижчих рослин біологічного факультету, викладає лекції з ботаніки та цитології, керує факультетом на посаді декана. Відзначився як прекрасний організатор та педагог. Додатково працює в Інституті ботаніки АН УРСР, де створив лабораторію альгології.
Робота в АН УРСР
ред.З 1959 року директор Інституту гідробіології АН УРСР. Виступає проти створення каскаду водосховищ на Дніпрі, працює над питаннями технічної та санітарної гідробіології: режиму штучних водойм та поліпшення якості води. Під його керівництвом започатковуються гідробіологічні дослідження водних систем України та прилеглих територій: Дніпра, Дунаю.
1961 рік — стає членом-кореспондентом, у 1972 році — дійсним членом АН УРСР.[2]
З 1964 — голова Українського Гідробіологічного Товариства, з 1965 року — редактор «Гідробіологічного журналу».
Пішов з життя 1 грудня 1975 року. Похований на Байковому кладовищі разом з дружиною.
Родина
ред.Дружина — науковиця-ботанік, доктор біологічних наук Марія Макаревич (1906—1989). Сини — науковець (зоолог, палеонтолог, теріолог) Вадим Топачевський (1930—2004) та письменник, сценарист Андрій Топачевський (нар. 1939).
Науковий внесок
ред.Відомий у галузях з питань морфології, систематики і філогенії водоростей, а також з загальних та прикладних питань гідробіології.
Разом із учнями та самостійно Олександр Вікторович опублікував ряд монографій та збірників: «Короткий визначник прісноводних водоростей УРСР» (Київ, 1955), «Діатомові водорості України» (Київ, 1960), «Основные принципы современной филогенетической системы водорослей» (Київ, 1962) «Каналы СССР» (1968), «Цветение воды» (1968, 1969), «Гидрохимия и гидробиология водоемов-охладителей тепловых электростанций», «Прісноводні водорості України» (Київ, 1984 — посмертне видання) та ін. Актуальними залишаються питання, поставлені вченим, і сьогодні, до наших днів існує та працює створена вченим Київська альгологічна школа.
Пам'ять
ред.
- Олександру Вікторовичу встановлено меморіальну дошку на вулиці Володимирській.
- За нашого часу вийшла книга, присвячена вченому: «Олександр Вікторович Топачевський. Минуле задля майбутнього»[недоступне посилання з липня 2019].
- Його ім'ям було названо один із кораблів наукового флоту Інституту гідробіології АН УРСР: «Академік Топачевський».
Примітки
ред.- ↑ IPNI, Topachevs'kyj
- ↑ Національна академія наук України [1][недоступне посилання з липня 2019]
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 3, стор. 40-50
- Олександр Вікторович Топачевський: минуле задля майбутнього: [видатний ботанік і гідробіолог] / НАН України ; уклад. : Л. А. Сіренко, Н. П. Масюк, В. І. Юришинець ; упоряд. А. О. Топачевський. − К. : Академперіодика, 2009. − 250 с. : фотогр. − Бібліогр. : с. 226−235 (понад 100 назв). − ISBN 978-966-360-109-0.