Топачевський Андрій Олександрович

Андрі́й Олекса́ндрович Топаче́вський — український письменник, кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв України (2020)[1].

Андрій Топачевський
AndriiTopachevskyy.jpg
Ім'я при народженні Андрій Олександрович Топачевський
Народився 22 лютого 1939(1939-02-22) (82 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність письменник, кінодраматург
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України

БіографіяРедагувати

Народився 22 лютого 1939 р. у родині науковців (батьки: Олександр Вікторович Топачевський та Марія Флоріанівна Макаревич). Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1961).

Працював на Сахаліні кореспондентом газети «Утро Родины» (1961-63); на Закарпатті кореспондентом газети «Колгоспне життя» (1963-64).

Від 1964 — у Києві: завідувач відділу газети «Комсомольское знамя» (1964-71); редактор сценарного відділу української студії хронікально-документальних фільмів та сценарного відділу київської кіностудії науково-популярних фільмів (1971-73); член сценарної колегії Державного комітету кінематографії (Держкіно) УРСР (1973-88); начальник відділу формування фільмофонду Міністерства культури і мистецтв України (1993-98), де опікувався збереженням спадщини українського кіно.

Член творчих спілок: Національної спілки письменників України (НСПУ), Національної спілки кінематографістів України (НСКінУ), Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Коло творчих зацікавлень Андрія Топачевського — природне довкілля, біблеїстика, народознавство, історія наукової думки.

Літературна діяльністьРедагувати

Один із засновників в Україні природоохоронного руху в літературі та кіно, послідовно досліджує стосунки людини і природи як єдиний соціально-природний процес. У 1971-92 за сценаріями Андрія Топачевського створені документальні та науково-просвітницькі фільми.

Автор сценаріїв, науково-художніх книжок, оповідань, екологічних та культорологічних нарисів (1980-97) у часописах «Київ», «Дніпро», «Вітчизна», «Барвінок». Автор публіцистичних статей у газетах «Дзеркало тижня», «День», «Літературна Україна» (1999—2015). Твори перекладалися російською, білоруською, польською, англійською, болгарською мовами.

КнигиРедагувати

  • Симфонія життя. К., 1982; М., 1986
  • Яблуко у річці. Казки. К., 1983
  • Майстерня Флори. К., 1988
  • Барви землі. К., 1990 (співавтор: Борис Володимирович Заверуха)
  • Літопис білого латаття. К. 1991
  • З Божого саду. Новели з біблійної ботаніки //Київ, 1997 № 5-10
  • З Божого саду. Рослини і тварини у Святому Письмі. К., 2014, «Веселка».
  • З Божого саду. Рослини і тварини у Святому Письмі. 2-ге вид., розшир. та доповн. К., 2016, «Веселка»

Редактор фільмівРедагувати

Сценарії фільмівРедагувати

  • «Олександр Копиленко» (1972, «Укркінохроніка»)
  • «До чистої криниці» (1975, «Укркінохроніка»)
  • «Ті, що живуть поруч» (1978, «Київнаукфільм»)
  • «Посміхніться вовку» (1978, «Укркінохроніка»)
  • «Чи повернеться чорний лелека» (1979, «Укркінохроніка»)
  • «У співавторстві з природою» (1980, «Київнаукфільм»)
  • «Коріння трави» (1981, «Київнаукфільм»)
  • «Іду до тебе, птах» (1982, «Київнаукфільм»)
  • «Страницы Красной Книги» (1983, «Беларусьфильм»)
  • «Трава у дома» (1984, «Беларусьфильм»)
  • «З любов'ю до Природи» (1985, «Укркінохроніка»)
  • «Майстерня Флори» (1985, «Київнаукфільм»)
  • «Згуба» (1988, «Укркінохроніка»)
  • «Акварелі Волошина» (1988, «Київнаукфільм»)
  • «Зоряний час Либеді» (1990, «Укркінохроніка»)
  • «Примирися в дусі» (1991, «Укркінохроніка»)
  • «Гори мої високії» (1992, «Укркінохроніка»)

Нагороди та преміїРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Спілка кінематографістів України. Довідник. К., 1985. — С.157.
  • Іван Білик. Андрію Топачевському — 60. // Літературна Україна, 25 лютого 1999.
  • Письменники України. Бібліографічний довідник. К., 2012.

ПосиланняРедагувати