Тома Шеверовський

білоруський композитор

Тома́ Шеверо́вський, також Фома́ Шеверо́вський, монаше ім'я Теодо́р (біл. Тамаш Шэвяроўскі, пол. Tomasz Szewerowski; 30-40-і рр. XVII ст., Мінськ — 28 березня 1699, Біла Підляська) — перший відомий білоруський композитор Великого Князівства Литовського, представник східнослов'янського бароко, диригент, співак, педагог, ієромонах-василіянин.

Тома Шеверовський
Основна інформація
Дата народження 1630—1640-ві рр.
Місце народження Мінськ, Alex K Grundwald flags 1410-03.svg Велике князівство ЛитовськеБілорусь Білорусь
Дата смерті 28 березня 1699(1699-03-28)
Місце смерті Біла Підляська, Корона Королівства ПольськогоПольща Польща
Громадянство Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Національність білорус
Професія композитор, диригент, педагог, священик-василіянин
Освіта Віленська єзуїтська академія
Жанр духовна музика
Колективи капела унійного митрополита Кипріяна Жоховського

ЖиттєписРедагувати

Відомості про Шеверовського зустрічаються у списках XVIII століття серед життєписів відомих ченців-василіян. Народився він в Мінську в греко-католицькій родині. Вивчав філософію і богослов'я у Віленській єзуїтській академії. У 1660-х роках займався композиторською та викладацькою діяльністю. Навчався разом із більш відомим сучасником композитором Миколою Дилецьким. У 1670―1680-х роках — регент капели київського унійного митрополита Кипріяна Жоховського[1].

 
Предстоятель Руської Унійної Церкви митрополит Кипріян Жоховський, покровитель Томи Шеверовського. Портрет з 1680 року

Зі своєю капелою виступав на сеймі Речі Посполитої, брав участь в урочистій Понтифікальній Літургії. Після смерті Жоховського, прийняв постриг у Віленському Свято-Троїцькому монастирі під іменем Теодор. Був настоятелем монастирів у Полоцьку і Білій Підляській, але й музичних занять не покидав: керував хорами і викладав церковний спів.

Помер 28 березня 1699 року у василіянському монастирі в Білій Підляській.

ТворчістьРедагувати

  Зовнішні аудіофайли
  Тома Шеверовський. Літанія. Виконує ансамбль «A cappella Leopolis»

Церковне мистецтво Руської Унійної Церкви виникло на візантійсько-слов'янській основі, це позначилося і на музиці. У реєстрі львівської братської школи за 1697 рік перераховуються деякі твори композитора: Великодній і Різдвяний канони, восьмиголосна Вечірня і Служба Божа[2].

Про мотети Шеверовського для греко-католицького богослужіння, створених під церковнослов'янські тексти, дослідники знали тільки з документів. Наприкінці XX століття в архівах були віднайдені два твори: шестиголосна Літанія (Лоретанська) і цикл васьмиголосної Вечірні. Мотети реконструйовані петербурзьким композитором Ігорем Мацієвским і білоруським музикознавцем Іриною Герасимовою[3].

Після майже 300-літньої перерви, твори Томи Шеверовського вперше прозвучали у жовтні 2012 року на X Львівському фестивалі давньої музики у виконанні львівського вокального ансамблю «A cappella Leopolis»[4][5].

ПриміткиРедагувати

  1. Цалай-Якименко О. С. Київська школа музики XVII століття. — Киïв-Львів-Полтава: Наук. т-во ім. Шевченка, 2002. — С. 373. — 499 с. — ISBN 966-7155-66-8.
  2. Реєстр нотних зошитів, що належали Львівському Ставропігіальному братству (1697 р.) // Українське музикознавство. — Киïв, 1971. — № 6. — С. 246.
  3. Герасимова И. В. Профессионально-певческая среда Вильны XVII века и творчество композитора Николая Дилецкого Архівовано 10 червень 2016 у Wayback Machine. // Вестник РАМ им. Гнесиных. — Москва, 2008. — № 2. — С. 31―42.
  4. «A cappella Leopolis» відсвяткував ювілей прем'єрою давнини. zik.ua. Процитовано 2016-05-07. 
  5. Герасимова И. Виленская школа партесного пения второй половины XVII века // Буклет 10-го Фестиваля давней музыки во Львове 19-го октября 2012. gioconda.dreamwidth.org (рос.). Процитовано 2016-05-07. 

ДжерелаРедагувати

  • Герасимова И. В. Жизнь и творчество белорусского композитора Фомы Шеверовского // Калофонія. Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії, 5. Ред.: Кр. Ганнік, Н. Сиротинська, Ю. Ясіновський, А. Ясіновський. Львів, 2010. — С. 56—66.
  • Лихач Т. В. Музычнае мастацтва ўніяцкай царквы ў Беларусі // Актуальные проблемы мировой художественной культуры: мат-лы межд. научн. конференции 25-26 марта 2004 г. / Редкол: У. Д. Розенфельд (отв.ред.) и др. — в 2х ч. Ч.1. — Гродно, 2004.
  • Марозава С. В. Уніяцкая царква ў этнакультурным развіцці Беларусі (1596—1839 гг.). ― Гродна: ГрДУ, 2001. — 352 с.